“Украдене щастя” образ Михайла головного героя драми Івана Франка розкрито в цій статті
“Украдене щастя” характеристика Михайла
Михайло Гурман – трагічний образ драми Івана Франка. Він син бідної вдови, якого нечесним шляхом відправили в армію. До служби в армії й жандармерії він був чесним, працьовитим парубком. Казарма і військова служба зробили його жорстоким і безсердечним, а служба в жандармерії довершила формування його характеру. Він став жорстоким, безсердечним. Незмінною й палкою залишилася лише його любов до Анни, яка не померла з роками, і яку він хоче будь-що повернути. “Се любов була моїм одиноким, найдорожчим скарбом, вона могла б з мене зробити доброго, порядного чоловіка. А ти, Миколо, до спілки з тими нелюдами вкрав мені те одиноке щастя”, – каже він Миколі. Зустрівшись з Анною, Михайло намагається повернути своє вкрадене щастя, йде напролом, не боячись поговорів, ні законів Божих чи людських, що й призвело до його загибелі. Але в Михайла залишилися ще краплі людяності й благородства: вбивство, скоєне Миколою, він видає за самогубство. Він прощає Миколі й говорить, що сам собі заподіяв смерть.
“Украдене щастя” цитатна характеристика Михайла
- Анна про Михайла: “закопали тебе живцем у могилу”, “о, я знаю тебе, у тебе кам’яне серце”, “звір ти, звір лютий! Нагострився потерти нас”, “більше боялася, ніж любила…вся тремчу, всю мене мороз проходить”, “і боюсь його, і жити без нього не можу….який страшний, який грізний”, “він для мене все: і світ, і люди, і честь, і присяга” Микола про Михайла: “того огидника, що ганьбить образ божий” Сам про себе: “я був парубок, може, троха загорячий, запалкий. Але кривди я не любив, неправди не міг знести і то було моє нещастя”