«Українське альфреско» аналіз вірша

Ліна Костенко » Українське альфреско » аналіз поезії — тема, ідея, художні засоби, віршовий розмір.

«Українське альфреско» Ліна Костенко аналіз

Альфреско — це фреска, виконана на стіні водяними фарбами но свіжій сирій штукатурці. Часто такий малюнок мав ідилічний сюжет. У творі «Українське альфреско» Ліна Костенко малює традиційну картину українського селянського світу, використовуючи фольклорні образи-архетипи: шлях, долина, біла чайка, дід і баба, курочка ряба, лелека. Та з розвитком сюжетної лінії за милою пастораллю сільського життя читач угадує страшну трагедію старого подружжя: воно не має дітей.

Вид лірики : філософська.

Жанр «Українське альфреско» : ліричний вірш.

Провідний мотив «Українське альфреско» . У творі звучить мотив розриву між поколіннями, коли до діда і баби, які живуть у селі, не приїжджають онуки, які або забули стареньких, або дітей у подружжя ніколи не було. отже, й онуків нема шілки чекати.

Ідея «Українське альфреско» — показати руйнування ідилічної картини, позбавленої одвічних цінностей, адже діти, онуки — це продовження життя.

Римування — перехресне: граба ряба, на самоті — золоті (абаб)

Віршовий розмір «Українське альфреско»

Вірш написано семистопним ямбом із пірихієм з перебивкою ритму у кінці; сьома стопа усічена за рахунок другого й четвертого рядків. Цей ритм властивий для епічних творів фольклору і допомагає довершити картину пасторального життя — воно наче у казці.

Композиція «Українське альфреско» . Поезія «Українське альфреско» — це розповідь про життя селянської родини. У першій строфі поетеса створює ідилічну картину, і тільки слово «самота» дешо порушує гармонію. У другій строфі перспектива картини наближається до читача: ми бачимо «вишні чорноокі» на гіллі. Ідилія перших строф різко переходить у драму: самотня старість відчувається в усьому.

Образи «Українське альфреско» . У творі є два головних образи — дід і баба, які тихо доживають свій вік серед чудової природи. Подружжя не має дітей — і в цьому найбільша трагедія старих селян. Крім цих образів у вірші є багато фольклорних образів-архетипів.

«Українське альфреско» художні засоби

    Епітети — золоті яєчка, «вишні чорноокі», «шлях золотий» Метафори — хатка стоїть на самоті, «дорога лежить», «казка сидінь, жоржини виглядають» зображують застиглість картини: Уособлення «навшпиньки виглядають жоржини через тин» створює конкретний зоровий образ, шо дозволяє уявити висоту тину, вигляд квітів.

У вірші «Українське альфреско» Ліна Костенко, використавши пасторальний малюнок і контрастне до нього життя, зобразила трагедію діда й баби, їхню самотність, яку прикрашають тільки квіти, лелека й сусідські діти. Повз їхню хату «хтось до когось їде тим шляхом золотим», а старе подружжя асоціюється з останньою у світі казкою, яка сидить під образами. Сумно, але коли не стане діда й баби, зникне і той казковий світ, у якому поїси що живуть ці лагідні люди.

«Українське альфреско» аналіз вірша