Улас Самчук біографія коротко українського письменника викладена в цій статті.
Улас Самчук біографія скорочено
Улас Олексійович Самчук народився 20 (за старим стилем 7) лютого 1905 року в селі Дермань Волинської губернії у родині О заможних селян.
У 1917–1920 рр. він навчався в чотирикласовій вищепочатковій школі, що діяла при Дерманській Св. Феодорівській учительській семінарії. У 1921–1925 роках – у Кременецькій українській мішаній приватній гімназії імені Івана Стешенка.
Перед самим закінченням гімназії Уласа Самчука покликали до польського війська (гарнізон міста Тарнова). 23 серпня 1927 року він дезертирував з війська, після чого потрапив до Ваймарської Німеччини, де працював у місті Бойтені як наймит в одного міщанина, розвозив рольвагою по копальнях і гутах залізо.
З 1925 почав друкувати оповідання в журналі “Духовна Бесіда” у Варшаві, згодом у “Літературно-науковому віснику” та ін. журналах.
З 1927 року навчався у Бреславському Університеті.
1929 року переїхав до Чехословаччини та навчається в УВУ у Празі. Жодного вищого навчального закладу не зміг закінчити. Кожну науку Улас Самчук опановував без учителів, самотужки. Бездоганно володів німецькою, польською, чеською, російською, менше французькою мовами.
У Чехословаччині Улас жив з 1929 по 1941 рік.
1941 року в складі однієї з похідних груп ОУН-м повернувся на Волинь (до Рівного), де був редактором газети “Волинь” до 1943. З ним працював редактором Петлюра Олександр Васильович, видавництво в ті роки очолював Іван Тиктор.
Проте вже 1943 він був заарештований нацистами за свої патріотичні переконання.
У 1944-48 жив у Німеччині, був одним із засновників і головою літературної організації МУР. Після переїзду до Канади (1948) був засновником ОУП “Слово” (1954).
Письменник помер у Торонто 9 липня 1987 р.
Твори
Автор повістей “Марія” (1933), “Кулак” (1932), трилогії “Волинь” (“Куди тече річка” (1932), “Війна і революція” (1936), “Батько і син” (1937)), романів “Юність Василя Шеремети” (1946–1947), трилогії “Ост”: “Морозів хутір” (1948), “Темнота”(1957) і “Втеча від себе” (1982); книг спогадів і репортажів “П’ять по дванадцятій” (1954), “На твердій землі” (1967), “На білому коні” (1956), “На коні вороному” (1979), “Плянета Ді-Пі” (1979), “Слідами піонерів” (1980).
Також ви можете ознайомитися з Хронологічною таблицею Уласа Самчука при підготовці до занять.