“Vae victis” Вороний аналіз вірша
Микола Вороний у назвах багатьох творів використовував крилаті вислови із творів відомих поетів та латини. Вислів “Vae victis” у перекладі з латини означає “Горе переможеним”.
Вид лірики : інтимна медитація.
Жанр Vae victis : ліричний вірш.
Провідний мотив твору – зневіра ліричного героя, якому якась “нагла мара світ весь од сонця закрила”. Він самотній, над ним “реве хуртовина” і “замітає сліди”.
Композиція твору. Твір “Горе переможеним” – це чотири строфи, кожна з яких має п’ять рядків.
Образи твору. Головний образ твору – це ліричний герой, думки й почуття якого співвідносяться із світовідчуттям самого автора.
Римування твору. Твір має перехресне римування, третій і четвертий рядки – суміжне (паралельне).
Віршовий розмір : п’ятистопний анапест.
Художні засоби Vae victis
- Епітети : “душа самотня”, “свобідний орел”, “криниця знаття”, “напружені крила”, “нагла мара”, “неминуча мета”, “покинута в лісі дитина”; Метафори : “я згорів”, “серце на попіл зотліло”, “думка шугала”, “мрії гасли”, “вломились напружені крила”, “зграї гарпій… мою душу жеруть”; Порівняння : “мов снобідний орел, моя думка в просторах шугала”; “мрії гасли, як зорі”; “і, мов наїла мара, мені світ весь од сонця закрила неминуча мета”; “як покинута в лісі дитина, я самотній стою”; Персоніфікація : “мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга”; повтор: “я знемігся, згорів”, “мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала”, “і, мов нагла мара, мені світ весь од сонця закрила”, “я самотній стою. Наді мною реве хуртовина”; Умовчання : “я знемігся, згорів…”, “мою душу жеруть…”
Вірш “Горе переможеним” – це інтимна медитація автора – ліричного героя, який висловлює почуття зневіри, нудьги, знемоги від життя, що обламало його орлині крила. Пост-модерніст знаходить особливі слова, вирази, що роблять його творчість не схожою на творчість інших митців і водночас свідчать про початок нового етапу в розвитку української літератури та у творенні української літературної мови.