Василь Чухліб коротка біографія для дітей та дорослих викладена в цій статті.
Василь Чухліб біографія скорочено
Василь Васильович Чухліб – український письменник, журналіст, громадський діяч, літературознавець
Народився в сім’ї вчителів 19 липня 1941 року в селі Лебедівці, що на Десні.
Після війни сім’я переїхала до сусіднього села Соколівка: тут закінчив семирічку, а десятий клас – у місті Острі. У школі проявився його літературний талант – і районна газета “Правда Остерщини” опублікувала його перший вірш, коли він був ще старшокласником; закінчивши школу, молодого Василя запросили на роботу до редакції тієї ж газети. У 1958 р. визнаний найкращим робсількором “Правди Остерщини”. У 1958 та 1959 рр. був делегатом конференцій робсількорів Чернігівщини.
У 1962 р. В. Чухліб вступив на мовно-літературний факультет Київського держаного педагогічного інституту ім. О. Горького (нині ім. Михайла Драгоманова). У 1966 р. він отримав диплом про вищу освіту, деякий час учителював та працював журналістом у м. Добропіллі на Донеччині, а потім разом із сім’єю переїхав до м. Українка Обухівського району на Київщині. Тут він працював в редакції районної газети і публікував твори.
У 1973 р. В. В. Чухлібу запропонували виступити з оповіданнями для дітей у всеукраїнському журналі “Малятко”. У 1975 р. побачила світ перша книга мініатюр “Червоні краплини вишень”.
Згодом вийшла перша книжечка для дітей “Хто встає раніше” (1976). Відтоді Василь Чухліб не полишав писати для дітей.
Найпопулярнішими у читачів є книжки В. В. Чухліба “Безкозирка” (1979), “Пісня тоненької очеретини” (1983), “Жарини на снігу” (1985), “Олень на тому березі” (1987), “Лелеки над татовим полем” (1988), “Сопілкарик з джмелиного оркестру” (1989), “Куди летить рибалочка” (1991), “Колискова для ведмедів” (1995, 2010), “Братики Кіндратики” (2006), “Неслухняний Гарбузик” (2009) та інші.
Василь Чухліб є лауреатом літературної премії ім. Наталі Забіли (1988). А в 1996 р. йому присуджено літературну премію ім. Лесі Українки (нині Премія Кабінету Міністрів України ім. Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва) за збірки оповідань і казок “Олень на тому березі” (1987), “Куди летить рибалочка” (1991) та “Колискова для ведмедів” (1995).
Помер після важкої хвороби 20 листопада 1997 року та похований на батьківщині, в с. Соколівка на Чернігівщині.