Василь Королів (Старий) біографія коротка українського письменника викладена в цій статті.
Псевдоніми та криптоніми – В. Диканський, Старий Василь, Подорожний, П. Щур, Хуторянин Старий, В. Дикий, Amator, В. Д., П-ий та ін.
Василь Королів (Старий) біографія скорочено
Народився 4 (16) лютого 1879 в селі Ладані на Полтавщині у сім’ї священика.
Навчався в Полтавській духовній семінарії, де познайлмився з С. Петлюрою.
Отримавши імператорський дозвіл на навчання у світському закладі вступив до Харківського ветеринарного інституту, що його закінчив 1902 року. Працював ветеринарним лікарем. Видав популярний посібник з ветеринарії – рос. “Скотолечебник”.
Брав участь в революційному і українському національному русі. 1906 року за організацію селянської спілки був заарештований і ув’язнений. Після звільнення перебував під наглядом поліції. Зайнявся журналістикою, став активним дописувачем українських газет”Рада”, “Хлібороб”, “Засів”.
У 1917 році працює у київському видавництві “Час”, а також став першим редактором часопису”Книгар” – першого критико-бібліографічного періодичного видання України. За час редагування опублікував на його сторінках 37 статей та відгуків на нові видання.
7 березня 1917 року був обраний до складу членів Української Центральної Ради від ТУП. У тому ж році обраний членом Київського губернського виконавчого комітету Ради об’єднаних громадських організацій. Один із фундаторів та голова Товариства шкільної освіти, член ради Київського товариства “Просвіта”.
1919 року В. Королів-Старий відряджений з дипломатичною місією УНР до Праги, де й залишився жити до кінця життя. Там познайомився з майбутньою дружиною – українською письменницею Наталеною Королевою і оселився в містечку Мельнік. Багато років викладав в Українській господарській академії в Подєбрадах, водночас не покидаючи літературної творчості.
Туга за рідним краєм відбилася в усіх його творах: і в романі “Чмелик”, що розповідає про мандри юнака з Полтавщини, і в оповіданнях, і у збірці казок “Нечиста сила”, яка вийшла друком у 1923 році у чеському місті Каліші. У доробку письменника є і п’єси-казки “Русалка-жаба”, “Лісове свято”, і твір про Бориса Грінченка, і чимало перекладів з чеської мови, і навіть малюнки, на яких відтворено природу і побут Закарпаття. Фундаментальною малярською його працею слід вважати розпис василиянської монастирської церкви в с. Імстичево.
1930 року опублікував спогади про Симона Петлюру, з яким не тільки навчався в Полтаві, але й співпрацював у Київському губернському земстві, зокрема в питанні упорядкування могили Т. Г. Шевченка.
Один з найвизначніших його творів – спогади “Згадки про мою смерть”. У книзі В. Королів-Старий не тільки описує ті випадки зі свого життя, коли він був на волосинці від смерті, а й роздумує над долею українського народу, причинами програшу визвольних змагань 1917–1921 років.
Помер письменник 11 грудня 1943 в Чехословачинні.