Василь Стус хронологічна таблиця

Василь Стус хронологічна таблиця життя та творчості, біографії відомого українського поета викладена в цій статті.

Василь Стус хронологічна таблиця

Дата Подія
6 січня 1938 Народився в селянській багатодітній родині в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області
1940 Сім’я Стусів переїхала в місто Сталіно (нині Донецьк), аби уникнути примусової колективізації.
1944-1954 Навчався у Донецькій міській середній школі № 265 і закінчив її зі срібною медаллю.
1954 Вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту м. Сталіно. Починає писати перші вірші
1959 Закінчив інститут, вчителює в селі Таужня Кіровоградскої області (три місяці), після чого два роки служив в армії. Переклав близько сотні віршів Гете і Рільке, ін німецьких поетів. Ці переклади було згодом конфісковано і втрачено.
1959 Опублікував свої перші вірші.
1960 Працював учителем української мови та літератури у середній школі № 23 м. Горлівки. Згодом був підземним плитовим на шахті “Октябрьська” в Донецьку
1963 Вступив до аспірантури Інституту літератури Академії наук УРСР у Києві.
Вереснь 1965 Під час прем’єри фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” в Києві взяв участь в акції протесту проти арештів серед української інтелігенції, за що Стуса звільнили з інституту. Після цього змушений працювати на будівництві, в котельні, в конструкторському бюро. Продовжував багато писати. Одружився з Валентиною Василівною Попелюх (згодом у них народився син).
1965 Пропозицію Стуса опублікувати свою першу збірку віршів “Круговерть” відхилило видавництво, як і його другу збірку – “Зимові дерева”. Однак її опублікували в самвидаві, а пізніше вона потрапила до Бельгії й 1970 була видана в Брюсселі.
Початок 1970-х Приєднався до групи захисту прав людини. Вийшла збірка “Зимові дерева”
1971 Збірка “Веселий цвинтар”
1972 Збірка “Час творчості”
Восени 1972 Заарештований і засуджений на 5 років примусової праці і три роки заслання за “антирадянську агітацію і пропаганду”. Ув’язнення відбував у концтаборах Мордовії. Більшість віршів, що Стус писав у концтаборі, вилучалася і знищувалась.
1977 “Палімпсести”
1977-1979 По закінченню строку в концтаборі Стуса вислали в Матросове Магаданської області, де він працював на золотих копальнях.
Восени 1979 Повертається до Києва, приєднався до гельсинської групи захисту прав людини. Стус заробляв на життя, працюючи робітником на заводі. Відмовився від радянського громадянства
Травень 1980 Знову заарештований і засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Відмовився від призначеного йому адвоката Віктора Медведчука, намагаючись самому здійснити свій захист.
28 серпня 1985 Стуса відправили в карцер. Табірними наглядачами знищено збірку з приблизно 300 віршів Стуса. На знак протесту він оголосив голодування. В ніч 3 на 4 вересня він помер, можливо, від переохолодження. Його поховали на табірному цвинтарі. Прохання родини перевести тіло додому відхилили на тій підставі, що не вийшов термін ув’язнення. Згодом був перепохований в Києві.