“Васильки” Сосюра аналіз
Аналіз вірша ” Васильки ” Сосюра – тема, ідея, жанр, віршовий розмір, римування.
Вірш “Васильки” написаний поетом під впливом однойменної народної пісні. Це невеличка поетична мініатюра – роздум про вічну красу життя. Вірш має всього дванадцать рядків, але наповнені вони багатством асоціацій, виразністю образів і глибиною поетичного бачення.
“Васильки” Володимир Сосюра аналіз
Тема. Оспівування щирого почуття, щасливої миті у душі закоханих.
Ідея: возвеличення кохання – смисл життя кожної людини.
Основна думка: “…і синіє щастя у душі моїй”.
Жанр: інтимна лірика.
Римування: перехресне.
Віршоний розмір: шестистопний хорей з широким використанням пірихію (парних ненаголошених складів). Цей розмір відповідає народнопісенному.
Художні засоби “Васильки”
- Повтори: “Васильки у полі” Метафори: “гаї синіють”, “щастя синіє у душі…”, “осіяють роки”, “синіє поле”, “хмарки летять”. Порівняння: “Васильки у полі… – васильки з-під вій”, “одсіяють роки, мов хмарки на небі”. Епітет: “рідні очі”.
“Васильки” Сосюра ідейно-художній аналіз
Сині васильки автор порівнює з кольором очей коханої. Цю барву художники-живописці вважають холодною. А під пером поета вона наповнюється теплом: “І синіє щастя у душі моїй”.
Природа у вірші одухотворена, вона радіє і сумує разом з ліричним героєм, у душі якого панує оптимістичний настрій навіть тоді, коли він усвідомлює конечність людського життя. На зміну одному поколінню приходить інше, а вічними й нетлінними зостаються краса кохання, теплота людських сердець, єднання людини з природою:
Так же буде поле, як тепер, синіти і хмарки летіти в невідомий час, і другий, далекий, сповнений привіту, з рідними очима порівняє нас.
У вірші немає суму, що таке недовговічне людське буття. Оптимістична і філософська в своїй основі поезія вічно молодого співця допомагає людям жити й любити.