Аналіз ” Великий льох ” Шевченка – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція
“Великий льох” Шевченко аналіз твору
Рік написання : 21 жовтня 1845 р
Тема “Великий льох”: правдиве відображення трагічних епізодів української історії, показ національного відкупу українського народу, пов’язаного з пошуками скарбу Б. Хмельницького, в часи гетьманування якого українська держава досягла вершини свого розвитку.
Ідея “Великий льох”: засудження зради старшинської верхівки інтересам української нації; підступного приєднання України до російської імперії; імперського геноциду російських посіпак в Україні, висловлення обурення антиукраїнською політикою жорстокої імператриці Катерини, яка спричинилася до знищення лицарської Запорозької Січі.
Основна думка “Великий льох”:
А) доля держави не в руках лідерів, а в руках народу;
б) усяка послуга ворогові, навіть найменше сприяння йому, є смертельним гріхом.
Жанр “Великий льох”: поема-містерія. Це дійсно містерія, оскільки у творі є містичні образи передчасно померлих людей.
(Містерія – жанр західноєвропейського релігійного театру епохи пізнього середньовіччя (ХІV–ХVІ ст.), в основу якого покладено біблійні сюжети, народні вистави на площах Франції, Англії тощо).
Значення епіграфа до твору.
Щоб струсонути сумління своїх земляків і збудити їх з літаргічного сну національної несвідомості та байдужості, Т. Шевченко, компонуючи твір, поставив на вступі до неї слова псалмоспівця, сповнені болю і трагічної розпуки, щоб були вони для читача пересторогою і наукою.
Сюжет “Великого льоху”
Композиція “Великий льох”
Ця поема ділиться на три композиційні частини – “Три душі”, “Три ворони” і “Три лірники”, а також епілог (“Стоїть в селі Суботові…”)
Для будови твору характерна троїстість як і у фольклорі (три бажання, троє синів…)
Експозиція: розповідь трьох душ про наявність льоху, який необхідно було розкопати аби вони змогли потрапити до раю.
Зав’язка: подорож-екскурс у трагічне минуле України.
Кульмінація: відсутність скарбу в малому льосі, що виявило роздратованість начальства Москви.
Розв’язка: Так малий льох в Суботові / Москва рокопала! / Великого ж того льоху / Ще й не дошукалась.
Поема-містерія “Великий льох” в історичному і філософському планах – центральний твір у “Кобзарі”, бо в ній розглянуто проблеми втрати політичної свідомості, що призвело нас, українців, до втрати державності, до національного поневолення.
Українська пісня перемоги у Визвольній війні була віддана Росії. Автор засуджує українців, які свідомо піддалися і піддаються ворогові, тим самим передрікаючи на загибель цілий народ.