Вид і його критерії

В цій статті розглянемо Що таке вид, Критерії виду, їх Характеристика та Приклади.

Вид та його критерії видоутворення

Вид – це сукупність поауляцій особин, подібних між собою за будовою, життєвими функціями, місцем у біогеоценозі, які населяють певний ареал, вільно схрещуються між собою в природі (якщо їм притаманне перехресне запліднення) і дають плідних нащадків.

Критерії виду – це ознаки, за якими один вид можна відрізнити від іншого.

Кожен вид живих організмів можна описати сукупністю характерних особливостей – Ознак виду.

Виділяють такі Основні критерії виду :

– морфологічний;

– генетичний;

– фізіологічний;

– біохімічний;

– географічний;

– екологічний;

– молекулярно-біологічний.

Морфологічний критерій – базується на подібності в будові особин одного виду. Він включає в себе різні морфологічні ознаки – від будови хромосом до особливостей будови органів та їхніх систем. Морфологічні ознаки, уні­кальні для певного виду (або таксона вищої категорії: роду, родини тощо), називають діагностичними. Наприклад, два види річкових раків – широкопалий та довгопалий – різняться за будовою клешень першої пари хо­дильних ніг.

Фізіологічний критерій враховує подібність та відмінності в процесах життєдіяльності організмів одного чи різних видів. Сюди належать, на­приклад, здатність до парування та утворення плодючих нащадків або ре­продукційна ізоляція: нездатність до парування між собою особин проти­лежної статі різних видів. Часто, якщо парування між особинами різних видів і можливе, то зародок або не розвивається, або гібридні нащадки без­плідні.

Генетичний критерій – Це відмінність видів за каріотипом (числом і формою хромосом). Але чим ближчі філогенетично види, тим більше в них спільних генів. Зокрема, для визначення спорідненості видів використовують дані дослідження рРНК малої субодиниці рибосом, а також послідовності ДНК, що кодують певні поширені білки. Для з’ясування спорідненості організмів використо­вують і метод гібридизації ДНК.

Біохімічний критерій – це особливості будови і складу макромолекул та перебігу певних біохімічних реакцій, характерних для особин певного виду. Наприклад, близькі види, які мають різний набір генів, відрізня­ються і за білковим складом.

Географічний критерій полягає в тому, що популяції одного виду за­ймають певну частину біосфери (ареал), яка зазвичай відрізняється від ареалів близьких видів.

Екологічний критерій – особини одного виду мешкають у подібних екологічних умовах та займають власну екологічну нішу в біогеоценозі. Так, жовтець їдкий росте на запдавних луках, жовтець повзучий – по берегах річок і каналів, жовтець пекучий – на заболочених місцях.

Останнім часом досить широко використовують Цитологічний критерій, пов’язаний з вивченням будови клітини. Особлива увага приліляггьоя таким органелам, як хлоропласти та мітохондрії.

Жоден з критеріїв не можна вважати абсолютним, тобто для характеристики виду треба враховувати всю Сукупність критеріїв.