Чи знаєте ви щось цікаве про вікінгів? Цікава інформація про вікінгів для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про вікінгів

Коли древні вікінги відправлялися в плавання, вони брали з собою п’ять воронів. По ходу руху вони їх випускали і, якщо ворон полетів у напрямку руху, вікінги продовжували шлях, якщо повертав, вони також повертали, вважаючи, що далі небезпека.

Місто Дублін було засноване саме вікінгами в дев’ятому столітті.

Коли вікінги пішли війною на Англію (1000 рік нашої ери), вони направили в її строну 80 кораблів. На борту кожного судна було мінімум сто чоловік. У 982 році нашої ери вікінгами був виявлений обледенілий острів, який згодом був названий Гренландією Еріком Червоним.

Поселення в Америці були споруджені вікінгами за 5000 років до появи там Колумба.

У дев’ятому столітті нашої ери, вікінгами в Дубліні Був заснований найбільший ринок рабів. Вікінги часто служили особистими охоронцями імператорів Візантії.

Ісландські школярі легко читають епоси, написані давньоскандинавською мовою, так як сучасна ісландська мова дуже наближена до нього.

Вікінги дуже серйозно ставилися до своїх кораблів, тому на будівництво одного корабля, вони витрачали мінімум вісімдесят дубів. Давньоскандинавською мовою “вікінг” означає “пірат”.

Після завоювання Британських островів, місцеві жителі прозвали древніх скандинавів чистюлями, так як у них була звичка митися раз на тиждень. Мало того, згодом звичка переросла в звичай. Донині, субота називається днем??прання в скандинавських діалектах.

Для зберігання вогню, вікінги використовували ні що інше як сечу. Виглядало це так: зрізався деревний гриб, потім виварювали в сечі і сушився. За словами експертів, це найцікавіший спосіб з усіх, які використовували стародавні народи. Горіння відбувається тому що сеча містить велику кількість нітриту натрію, який дозволяє деревині дуже повільно тліти. Тому такий спосіб часто використовувався під час плавань.

Цікавий факт: жіноча частина вікінгів могла сама вибирати собі чоловіків. Це єдиний древній народ з такою традицією, який відомий історикам.