Альдо Моро, лідер італійської християнсько-демократичної партії, був серед білого дня викрадений терористами в самому центрі Риму.
Недільним ранком 16 березня 1978 року Альдо Моро, колишній прем’єр-міністр Італії, лідер християнсько-демократичної партії країни, на службовій машині повертався додому з церкви. Автомобіль з дипломатичним номером притиснув машину Моро до тротуару. Поруч загальмували ще два автомобілі, з яких вискочили п’ятеро чоловіків і одна жінка. Терористи відкрили автоматний вогонь, яким були відразу ж убиті водій Моро, охоронець і троє агентів служби безпеці. Самого члена парламенту нападаючі витягнули з машини і заштовхали в один зі своїх автомобілів. Все це зайняло не більше трьох хвилин.
Пополудні викрадачі колишнього прем’єр-міністра подзвонили в редакції найбільших італійських газет і назвали себе. Як і передбачалося, напад був здійснений одним з підрозділів "Червоних бригад" – терористичної організації, на рахунку якої значилася безліч кривавих злочинів в Італії, Франції і Германії.
Була піднята на ноги вся італійська поліція, в операції по пошуку злочинців взяли участь військові підрозділи і спеціальні групи по боротьбі з тероризмом з Англії і Німеччині.
Пошуки продовжувалися декілька тижнів, але злочинці були невловимі. "Червоні бригади" розповсюдили серію листівок з викладом умов звільнення Альдо Моро. Це була мішанина з ультралівої фразеології і відвертих погроз.
Італійський уряд із самого початку чіткий і ясно заявило, що не вестиме з терористами жодних переговорів. Ця позиція отримала в Італії повну підтримку.
Тим часом послання "Червоних бригад" ставали усе більш загрозливими. 15 квітня терористи опублікували заяву, в якій говорилося, що викрадений визнаний винним і засуджений "народним судом" до смерті. "Допит Альдо Моро підтвердив співучасть підсудного в злочинах його режиму, – говорилося в заяві. – Встановлені факти і прізвища явних і прихованих винуватців кривавих подій, які стрясали світ всі останні роки". Текст, підписаний цими "борцями за соціальну справедливість", нагадував марення божевільного, але ніхто не сумнівався в їх рішучості здійснити свої погрози.
Через три дні "Червоні бригади" розповсюдили повідомлення, в якому говорилося, що "злочинець" покінчив життя самогубством і його тіло може бути знайдено в озері недалеко від Риму. Але пошуки ні до чого не привели. Два дні опісля поступило нове повідомлення: Моро доки живий, але буде страчений через сорок вісім годинників, якщо до цього терміну не будуть випущені з в’язниці декілька "червоних борців".
До цього часу поліція напала на слід злочинців. 18 квітня на околиці Риму була виявлена конспіративна квартира "Червоні бригад", де зберігалися автоматична зброя, боєприпаси, форма одягу льотчиків цивільної авіації, дипломатичні автомобільні номери і фальшиві документи. Поліція була упевнена, що саме тут викрадачі ховали Моро.
Італійський уряд продовжував відмовлятися від переговорів з терористами, але багато суспільних груп, включаючи християнських демократів і сім’ю Моро, переконували керівництво країни піти на компроміс. У заяві ХДП від 3 травня говорилося, що уряд повинен зробити все можливе для врятування життя Альдо Моро.
"Червоні бригади", мабуть, були в курсі цих переговорів, але чи то злочинці втратили терпіння, чи то у них здали нерви, 5 травня поступило останнє повідомлення: "Битва, почата 16 березня захватом Альдо Моро, підійшла до свого завершення. Нам більше нічого сказати ХДП, правительствуй їх союзникам… Єдина мова, яку розуміють імперіалістичні лакеї, – це мова зброї".
8 той же день дружина Моро отримала від мужа прощальний лист, в якому він з приреченістю смертника констатував: "Вони збираються убити мене в самий найближчий час".
9 травня в одному з відділень римської поліції пролунав дзвінок, і представник "Червоних бригад" повідомив, що перед штаб-квартирою христианс-ко-демократической партії знаходиться автомобіль, начинений вибухівкою. Поліція направила до вказаного місця спецгрупу по розмінуванню, але замість вибухівки в машині було виявлено тіло Альдо Моро. Колишній прем’єр-міністр був убитий, мабуть, вранці того ж дня одинадцятьма пострілами в голову.
17 травня поліція виробила обшук в римських друкарнях, де друкувалися листівки "Червоних бригад". Було арештовано четверо чоловіків і одну жінку, підозрювані в причетності до викрадання і вбивства колишнього прем’єр-міністра Італії. Потім послідували ще ряд арештів. На суді, який нарешті відбувся в 1982 році, співучасниками цього жахливого злочину були названі шістдесят три люди.