“Вільгельм Телль” – п’єса Шиллера, зображує боротьбу трьох швейцарських лісових кантонів проти тиранії імператорської Австрії.
“Вільгельм Телль” Шиллер головні герої
- Вільгельм Телль Арнольд Мельхталь Матільда, принцеса з дома Габсбургів Вальтер Фюрст Мельхталь, батько Арнольда Джеммі, син Телля Геслер, австрійський намісник Гедвіга, жінка Телля Руолі, рибак Лойтхольд, пастух Родольф, капітан стражі Геслера
“Вільгельм Телль” образи
Образ Вільгельма Телля
Телль має добре і чуйне серце, тому він допомагає всім, хто цього потребує. Він прагне не лише соціальної, але й духовної свободи. Телль – не просто месник. Це не лише романтичний, а й реалістичний герой. Він – хазяйновитий селянин, мисливець і стрілець, дбайливий батько і чоловік; він – гуманна людина.
Телль не вклонився австрійському капелюху Геслера, за що й був покараний: йому наказали стріляти в яблуко на голові власного сина Вальтера, який повністю довіряє батькові. У душі Телля деякий час триває внутрішня боротьба. Він навіть перепрошує ландфогта, але Геслер рішень не міняє, не жартує. Телль дуже хвилюється, ховає ще одну стрілу за пазуху (ландфогт це побачив), стріляє і влучає в яблуко. Цей винятковий героїзм не здивував ката, який за правдиву відповідь про призначення захованої стріли ув’язнює героя. Ув’язнений Геслером, Телль звільняється під час бурі на озері, тікає від ландфогта і стає месником, убачаючи свій обов’язок у помсті кривдникові. У своїх роздумах Телль обгрунтовує і соціальну провину ландфогта й вирішує покарати Геслера. Обравши зручне для пострілу місце обабіч кривої дороги, якою мав їхати ландфогт, Телль стає ще й свідком зіткнення Геслера з бідною жінкою Армгар-дою, яка навколішки молить про звільнення ув’язненого чоловіка. Коли жінка в розпачі кидається під ноги коневі Геслера, Телль випускає свою стрілу, поціливши ландфогта в серце, який перед смертю встигає збагнути: “Це постріл Телля”. Мети досягнуто: гнобителя вбито, народ – вільний.
Образ Геслера
Геслер – самовпевнений, жорстокий кат швейцарського народу, він з ненавистю ставиться до швейцарців, чекає від них лише покори: “А Геслер – наймолодший в роду, / Лиш лицарським плащем він володіє, / Тому й на щастя чесної людини / Він злобним оком скоса поглядає”.
Образ Руденца
Руденц спочатку сумнівався. Він був закоханий у заможну Берту Брунек, тому заради неї хотів присягнути австрійським владарям. Але на заваді його намірам спершу стає рідний дядько, який про все здогадався, потім – сама Берта. Схаменувшись, Руденц вступає в суперечку з Геслером, коли той знущається з Телля. Після другого пострілу Телля Руденц стає одним із ватажків селянського повстання, подає руку селянину Мельхталю, відпускає на волю своїх кріпаків.
Образ Барона Вальтера фон Аттінгау-зена
Швейцарський дворянин барон Вальтер фон Аттінгаузен – найшляхетніший з-поміж представників панівних класів. У суперечці з небожем він поводиться як син свого часу, коли селяни жили дружно з швейцарськими дворянами, ходили з ними у військові походи на поклик імператора. Він високої думки про швейцарців. Почуття патріотизму він намагається прищепити і Руденцу. Єднання прогресивної частини дворянства з народом посилюється в сцені, коли до Аттінгаузена в замок приходять ватажки селян (Вальтер, Фюрст, Штауффахер, Мельхталь і Баумгартен), щоб вислухати його заповіт. В останні хвилини свого життя, дізнавшись, що Руденц приєднався до свого народу, Аттінгаузен благає ватажків повстання, що об’єднали кантони на демократичній основі, щоб вони завжди тримались разом та дружили з дворянством. У національному єднанні та незалежності народу не лише герой, але й його творець, убачали сенс життя. Умираючи, Аттінгаузен пророкував перемогу повсталим. Заклик Аттінгаузена: “Єднайтесь!” – є дороговказом і для майбутніх поколінь.
Образ Парріціди
Не з усіма дворянами слід дружити. Шіллер порушує гостру моральну проблему, створивши образ Парріціди (буквально: батьковбивця): убивши імператора, швабський герцог думав, що наблизився духовно до Телля, який знищив Геслера (його намісника). Сам Телль, народний герой, не хоче мати нічого спільного зі злочинцем, бо той убив родича: “.Він дядько / І імператор ваш! І як земля / Вас терпить?..”. Парріціда, вчинивши злочин, переслідував лише особисті інтереси, тому йому належить лише розкаятись та молити Бога про прощення.
Жіночі образи “Вільгельм Телль”
Серед жіночих образів особливо слід відзначити дружину Телля Гедвігу, Берту Брунек, дружину Штауффахера Гертруду, селянку Армгарду.
Гедвіга тонко відчуває стан душі Телля, хоча і не знає, що той “з розтерзаним серцем і душею, під страхом смерті” мусив стріляти в яблуко. Також вона інтуїтивно відчуває “чорну душу чорниці” – графа Паріцціди, який, утікаючи від погоні, потрапив до неї.
Берта Брунек, незважаючи на приналежність до дворянства, виявилась патріоткою Швейцарії. Саме під її впливом остаточно змінив свої погляди Руденц.
Гертруда в усьому підтримує свого чоловіка; вона є досить розумною жінкою, саме вона знайшла пояснення нелюдській злобі та жорстокості Геслера.
Армгарда, вірна і любляча дружина, молить про волю для ув’язненого чоловіка, але, не викликавши співчуття в Геслера, з дітьми кидається під ноги його коня.