Мова є основою мислення, що притаманно тільки людині. Розглянемо Як виникла мова та мислення.
Виникнення мовлення і мислення
Мова – це не тільки спосіб передачі інформації від однієї людини до іншої, а й знаряддя для передавання досвіду від одного покоління до наступного.
Мова з’явилась в результаті спілкування людей при виконанні спільних дій.
Мовні функції людини пов’язані з функціонуванням багатьох структур мозку – формування усної мови відбувається переважно завдяки роботі лобової частки лівої півкулі головного мозку, письмової – скроневих і тім’яних часток.
Роль мови – у людей з’являється (крім генетичної) ще й соціальна інформація про досвід, накопичений за тисячі років. Передача її від одного покоління до іншого відбувається за допомогою писемності і творів мистецтва. За допомогою мови здійснюється аналіз і узагальнення інформації, міркування, висновки.
Усне і писемне мовлення допомагає людині ознайомитися із соціально-історичним досвідом людства, досвідом інших людей, спілкуватися з ними.
Слова, що людина вимовляє, чує чи бачить написаними, являють собою умовні подразники, які сприймає і розрізняє кора великих півкуль головного мозку. Це сигнали, символи конкретних предметів і явищ навколишнього середовища. Слова для людини – це не тільки звуки, але й поняття. Людина узагальнює поняття не тільки про предмети, їх властивості, явища, але й про свої відчуття, переживання, почуття. Людина думає словами, завдяки чому абстрагується від дійсності ( Абстрактне мислення ).
Через нервову систему слова діють на функції внутрішніх органів, що дає змогу лікувати психотерапевтичними методами.
Мислення – це одна з найголовніших функцій мозку, яка дає змогу людині за допомогою слів і образів (символів) уявити та виразити своє ставлення до реально існуючих і уявних предметів, явищ навколишнього середовища, стану свого організму.
В результаті поєднання безпосередніх і словесних подразників з різноманітними формами діяльності організму виникають тимчасові зв’язки, що є фізіологічним апаратом мислення. Тимчасові зв’язки не тільки нагромаджуються, але й добуваються з пам’яті. Це забезпечує створення нових зв’язків. Такому механізму мислення притаманні активність і саморегуляція.