Винниченко “Гріх” переказ
Гріх – п’єса В. Винниченка, у якій показано трагедію людини, яка не може, не вміє жити за законами духовними, а за законами приземлено-гріховними не хоче, тому обирає смерть.
Показано Київ доби останніх літ російського царату. Герої – революціонери, гурток молодих однодумців, яким протистоїть ворожа сила – жандарми, влада. Групу викрито, знайдено їхню підпільну друкарню. Всіх заарештовано, всі в руках ворога, який прагне не просто викрити, а й зламати революціонерів морально.
У цьому двобої виокремлюються дві сильні особистості – причетна до гуртка Марія Ляшківська і слідчий Сталінський. При арешті Марія стає прикладом витримки, гідності, нескореності для інших. Однак Сталінський знаходить її слабину – вона палко, щиро, самозречено кохає Івана, чоловіка своєї подруги. Бажаючи врятувати його, героїня виказує місце схову друкарні. Революціонерів звільняють з-під арешту. Але натомість Марія потрапляє у тенета шантажу Сталінського.
Боячись бути викритою перед товаришами, вона змушена робити нові бридкі проступки – один за одним здає декількох підпільників. Комітетники пильно вишукують серед своїх провокатора, підозрюють один одного, але Марію – ніхто. Навпаки, її найбільше шанують, до неї всі йдуть радитися. Найстрашніше для Марії – Іванова ненависть до провокатора. Вона прагне, але ніяк не наважується зізнатися коханому. Якось жартома розкриває суть трагедії, причини зради і з останньою надією благально запитує, чи міг би він таку людину простити, бодай зрозуміти. Однак Іван рішуче, однозначно відповідає “ні”, бо для нього “інтереси громади важніші”.
А жандарм продовжує наступ. Він заявляється вже прямо додому до Марії й пропонує їй поїхати з ним у Крим на відпочинок, тобто фактично стати його коханкою: “…пропоную найвищу насолоду: любити чоловіка, якого ненавидиш”.
Сталінський пояснює їй всю безвихідь її становища: якщо перестане доносити – арештують Івана, якщо покінчить із собою – він передасть Іванові безсумнівні докази її зради.
Після цього Марія реально оцінює ситуацію і робить свій вибір: забезпечивши Іванові та його родині можливість уникнути арешту, відкривши йому свої почуття, виклавши в листі до нього всю правду про зраду, вона накладає на себе руки. Її душа, сплюндрована, розчавлена слідчим Сталінським, не витримала мук.