Ліна Костенко вірші писала та пише для дітей та дорослих на різні теми – і про природу, і про життя, і про кохання, і про Україну.

Творчість Ліни Костенко не розмежуєш на інтимну та громадську: настільки тісно переплелися особисте та суспільне, настільки органічно вони вживлені в художнє полотно й до певної міри навіть живляться одне одним.

ЛІНА КОСТЕНКО: ВІРШІ

” … І не дивуй, що я прийду зненацька “
” Є вірші – квіти…”
” І день, і ніч, і мить, і вічність… “
” І дощ, і сніг, і віхола, і вітер… “
” І засміялась провесінь: – Пора… “
” І місячну сонату уже створив Бетховен… “
” І скаже світ: – Ти крихта у мені… “
” І я не я, і ти мені не ти… “
“І як тепер тебе забути…”
” Іду в полях. Нікого і ніде… “
” Ісус Христос розп’ятий був не раз… “
” А затишок співає, мов сирена… “
” Біле – біле – біле поле… “
” Баба віхола, сива Віхола… “
” Блискоче ніч перлиною Растреллі… “
” Боюся екзальтованих подруг… “
” Буває мить якогось потрясіння… “
” Будь щедрою, хай плаче твоє листя… “
” В дні, прожиті печально і просто… “
” В маєтку гетьмана Івана Сулими… “
” В пустелі сизих вечорів… “
” Відмикаю світанок скрипичним ключем… “
” Великі поети не вміють писати віршів… “
” Велосипед ночує на балконі…”
” Вечірнє сонце, дякую за день… “
” Вже почалось, мабуть, майбутнє… “
” Вирлооке сонце… “
” Виходжу в сад, він чорний і худий… “
” Всі ми – яблуні, облиті купоросом… “
” Все більше на землі поетів… “
” Готичні смереки над банями буків… “
” Гроза проходила десь поруч… “
” Гуде вогонь – веселий сатана… “
” Двори стоять у хуртовині айстр… “
” День за днем, вони вже звуться – дати… “
” Десь-не-десь, в якомусь царстві… “
” Дзвенять у відрах крижані кружальця… “
“Дощ полив, і день такий полив’яний…”
” Життя – як вокзал… “
” Життя іде і все без коректур… “
” За чорно-синьою горою… “
” Заворожи мені, волхве… “
” Заворожили ворони світанок… “
” Затінок, сутінок, день золотий… “
” Затишно дітям в пазусі казок… “
” Звичайна собі мить… “
” Здається з нами щось уже не те… “
” Здається, часу і не гаю… “
” Карташинський лиман… Карташинський лиман… “
” Кобзарю…”
” Коли вже люди обляглися спати…”
” Коли у тузі вічної розлуки…”
” Колись давно, в сумних біженських мандрах… “

“Кольорові миші”
” Комусь – щоб хліба скибка… “
” Красива осінь вишиває клени… “
” Криши, ламай, трощи стереотипи…”
” Ластівки тікають із Європи… “
” Летять на землю груші, як з рогаток… “
” Люблю чернігівську дорогу… “
” Мій перший вірш написаний в окопі… “
” Місто, премісто, прамісто моє… “
” Мабуть, ще людство дуже молоде… “
” Майбутні злочинці іще в личинці… “
” Марную день на пошуки незримої… “
” Мені відкрилась істина печальна… “
” Мені завжди здавалося, що у Греції… “
” Мене ізмалку люблять всі дерева… “
“Ми виїхали в ніч. І це було шаленство…”
” Ми прилетіли вранці у Європу… “
” Моя любове! Я перед тобою… “
” Нічого такого не сталось… “
” На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки… “
” Навіщо ж декламація? Все значно.. .”
” Настане день, обтяжений плодами… “
” Не говори печальними очима… “
” Не знав, не знав звіздар гостробородий… “
” Не знаю, чи побачу Вас, чи ні…”
” Не треба думати мізерно… “
” Не треба класти руку на плече… “
“Недумано, негадано…”
“О мастаки пристосувати крок…”
“О, не взискуй гіркого меду слави…”
“Обступи мене, ліс, як в легенді про князя Хетага…”
“Обступи мене, ліс, як в легенді…”
“Одкам’янійте, статуї античні…”
“Ой ні, ще рано думати про все…”
“Ой, із загір’я сонечко, з загір’я…”
” Осінній день березами почавсь… “
“Осінній день, осінній день, осінній…”
“Отак, як зроду, потаємно, з тилу…”
“Очима ти сказав мені: люблю…”
“Після дощів смарагдова діброва…”
“Пекучий день… лісів солодка млява…”
“Пишіть листи і надсилайте вчасно…”
“Пливли ми ввечері лиманом…”
“Поезія згубила камертон…”
“Поетів ніколи не був мільйон…”
“Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить…”
“Посмішки…”
“Природа мудра. Все створила мовчки…”
“Прощай, морська корово із Командорських островів…”
” Розкажу тобі думку таємну… “
“Син білявого дня і чорнявої ночі…”
“Сосновий ліс перебирає струни…”
“Співучі обриси роденівської Музи…”
“Спинюся я і довго буду слухать…”
“Старі дуби, спасибі вам за осінь…”
“Старенька жінко, Магдо чи Луїзо…”
“Старесенька іде по тій дорозі…”
“Старої казки пісня лебедина…”
“Стоїть у ружах золота колиска…”
“Стояла груша, зеленів лісочок…”
“Стоять жоржини мокрі-мокрі…”
“Страшні слова, коли вони мовчать…”
“Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув…”
“Ті журавлі, і їх прощальні сурми…”
“Ті, що народжуються раз на століття…”
“Такий чужий і раптом – неминучий…”
“Ти – Шіва. Ти – індуське божество…”
“Ти дивишся. А я вже – як на трапі…”
“Ти знов прийшла, моя печальна музо…”
” Тут обелісків ціла рота… “
“У Корчуватому, під Києвом…”
“У драмі людській небагато дій…”
“У жадобі ідейної висі…”
“У присмеркові доброї дібровості…”
“У світі злому і холодному…”
“У селі одному на Поділлі…”
“У чистім полі, в полі на роздоллі…”
“Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану…”
“Хай буде легко. Дотиком пера…”
“Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання…”
“Цей ліс живий. У нього добрі очі…”
“Чатує вітер на останнє листя…”
“Чекаю дня, коли собі скажу…”
“Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня…”
“Чоловіче мій, запрягай коня…”
“Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич…”
“Шалені темпи. Час не наша власність…”
“Шипшина важко віддає плоди…”
“Шукайте цензора в собі…”
“Ще вчора була я висока, як вежа…”
“Ще назва є, а річки вже немає…”
“Що доля нелегка, – в цім користь і своя є…”
“Що ж, авторучка – це не шабля з піхов…”
“Юдоль плачу, земля моя, планета…”
“Я в людей не проситиму сили…”
“Я виросла у Київській Венеції…”
“Я вранці голос горлиці люблю…”
“Я дуже тяжко Вами відболіла…”
“Я кину все. Я вірю в кілометри…”
“Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати…”
“Я пішла як на дно…”
” Я хочу знати, любиш ти мене… “
“Я хочу на озеро Світязь…”
“Які щасливі очі у казок…”
“Яка різниця – хто куди пішов…”
“Якщо не можна вітер змалювати…”
22
І ЗНОВУ ПРОЛОГ
ІМА СУМАК
ІСПАНКА КАРМЕНСІТА
АКВАРЕЛІ ДИТИНСТВА
АЛЬТЕРНАТИВА БАРИКАД
АПОЛОГІЯ ЛИЦАРСТВА
АСТРАЛЬНИЙ ЗОЙК
БІЛА СИМФОНІЯ
БІЛЬ ЄДИНОЇ ЗБРОЇ
БІЛЬ ЄДИНОЇ ЗБРОЇ
БАЛАДА МОЇХ НОЧЕЙ
БЕРЕСТЕЧКО (Історичний роман)
БУЗИНОВИЙ ЦАР
ВІДОЗВА ДО БАЛАКУЧОГО ГОСТЯ
ВІЯЛО МАДАМ ПОЛЕТИКИ
ВАН-ГОГ
ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ…
ГОЛУБА ДИСТАНЦІЯ
ГРАНІТНІ РИБИ
ГРОТЕСК
ДАВИДОВІ ПСАЛМИ
ДОЛЯ
ДОСВІД. АКАЦІЯ
ДОЩІ
ДУМА ПРО БРАТІВ НЕАЗОВСЬКИХ
ЕКЗОТИКА
ЕПІЛОГ
ЕСТАФЕТИ
ЗДИВОВАНІ КВІТИ
ЗОНЬКА
ЗОРІ
ЗОРЯНИЙ ІНТЕГРАЛ (Уривки з поеми)
КАЗОЧКА ПРО ТРЬОХ ВЕЛЕТНІВ
КАЛИНОВА СОПІЛКА
КЛИМЕНА
КОБЗАРЮ
КОРЕКТНА ОДА ВОРОГАМ
ЛІС
ЛЕЙТМОТИВ ЩАСТЯ
ЛИСТ
ЛЬВІВСЬКІ ГОЛУБИ
МІЖ ІНШИМ
МІС ІСТИНА
МІС ІСТИНА
МІСТО УР
МАЙЖЕ ПЕРЕКЛАД З ПРОВАНСАЛЬСКОЇ
МАРКОВА СКРИПКА

МАРУСЯ ЧУРАЙ (історичний роман у віршах)

1. Розділ І. Якбий знайшлась неопалима книга
2. Розділ II. Полтавський полк виходить на зорі
3. Розділ III. Сповідь
4. Розділ IV. Гінець до гетьмана
5. Розділ V. Страта
6. Розділ VI. Проща
7. Розділ VII. Дідова балка
8. Розділ VIII. Облога Полтави
9. Розділ IX. Весна, і смерть, і світле воскресіння

МАТИ
МИМОВІЛЬНИЙ ПАРАФРАЗ
МУЗИКИ
НА СПИЛЯНОМУ ОСОКОРІ
НЕЗНЯТИЙ КАДР НЕЗІГРАНОЇ РОЛІ
ОБРАЖЕНИЙ ТОРКВЕМАДА
ОСІНЬ ЖАГУЧА
ОТА САМА ЇВГА
ПІДМОСКОВНИЙ ЕТЮД
ПІНГ-ПОНГ
ПІСЕНЬКА З ВАРІАЦІЯМИ

ПІСЕНЬКА ПРО КОСМІЧНОГО ГОСТЯ

ПАМ’ЯТНИК І. М. СОШЕНКУ
ПАПОРОТЬ
ПАСТОРАЛЬ ХХ СТОРІЧЧЯ
ПЕЛЮСТКИ СТАРОВИННОГО РОМАНСУ
ПЕРШ, НІЖ ПІВЕНЬ ЗАПІЄ…
ПЛЕМ’Я ТОДА
ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА
ПРИТЧА ПРО РІКУ
ПРИЧМЕЛЕНІ ГНОМИКИ
РАЙСЬКА ЕЛЕГІЯ
РАЙСЬКА ЕЛЕГІЯ
РОЗПУСНА ВДОВИЦЯ (Фрагмент із поеми “Мандрівки серця”)
СВІТЛИЙ СОНЕТ
СКІФСЬКА БАБА
СКІФСЬКА ОДІССЕЯ (Поема-балада)
СЛАЙДИ
СМІХ
СМЕРТЕЛЬНИЙ ПАДЕГРАС
СНІГ У ФЛОРЕНЦІЇ
СПИНИ МЕНЕ
СТАРИЙ ГОДИННИКАР
СУВИД
СХОДИТЬ СОНЦЕ
СЬОМЕ НЕБО
ТІНЬ СІЗІФА
ТРИ ПРИНЦЕСИ
ТУНГУНСЬКИЙ БОГ
УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО
УМИРАЮТЬ МАЙСТРИ…
ХУРТОВИНИ
ХУТІР ВИШНЕВИЙ
ЦАВЕТ ТАНЕМІ
ЧАДРА МАРУСІ БОГУСЛАВКИ

ЧАЙКА НА КРИЖИНІ
ЧЕРВОНІ КРАПЛІ ГЛОДУ
ЧУМАЦЬКИЙ ВІЗ
ШПИЛЬ ТУГИ