Вірші про цифру 0
Нуль без інших цифр – нічого,
Дірка з бублика смачного.
Пам’ятать потрібно:
Він на “О” подібний.
* * *
В дитсадку спитали діти:
“Нуль – це як? Навіщо він?”
Аби цифру зрозуміти,
Я вам дещо розповім:
“Нуль – коли цукерки зїли,
Птаство в вирій відлетіло.
В зоопарку нуль ведмедів?
Сторож клітки не догледів”.
Він, як бублик, як калачик,
Як обручик чи як м’ячик,
Круглий сам. Ще в давнину
Цифру цю назвали нуль.
Нулик – це число найменше,
Деколи й саме живе.
Як пристане до сусіда –
Має значення нове.
От стояла одиниця,
Біля неї нулик став,
І вже може він гордиться,
Буть найменшим перестав.
Так “один” з “нулем”-сусідом
Число “десять” разом склав.
Давай назви його м ячем!
А хочеш бубликом назвем.
То як його не називай –
Це цифра нуль – ти так і знай.