Вірші про річку для дітей та батьків українською мовою викладені в цій статті.

Вірші про річку для дітей

? Марійка Підгірянка “Річка”

Невеличка річка
Плине коло хати –
Ми щодня улітку
Ходимо купатись.

Ще як візьмем мило,
Вмиємо все тіло,
То так нам легенько,
Як коли б летілось.

Віршик про річку

“Річка” Надія Красоткіна

Яке то диво-дивне влітку річка.
Краса безмежна, в вербах береги.
Прозора й тепла, лагідна водичка
І стільки в цьому радості й снаги.
Пливеш по ній, а над тобою небо
Бездонне, чисте, іноді в хмарках.
До цього придивитись лише треба,
Щоб описати цю красу в словах,
А потім прочитати і згадати
У дні, коли завіють холоди.
А зараз просто хочеться співати
І мріяти, щоб так було завжди.
Бо ж над тобою ластівки літають,
Он зимородок-красень пролетів.
Лелеки попід хмарами кружляють
І вітерець легенький просвистів…
Враз хвильки на ріці заряботіли,
І сонечко скупалося у них.
Хмарки біленьким пухом налетіли
І стільки дива в хмарах чарівних…
А вийдеш із води – трава зелена,
Такою свіжою, росистою була…
Та в день якийсь упав листок із клена.
Скінчилось літо. Осінь підійшла.

Віршики про річку

Непосида
Непосидливій водичці
любо плинути у річці,
гомоніти у струмочку,
відпочити у ставочку.
А як сонечко пришкварить,
непосида небом марить,
щоб хмаринкою за вітром
мандрувати понад світом.
Та не зовсім все так сталось,
як омріялось-гадалось:
за сосну перечепилась
і дощем униз пролилась.
– Дощик, дощик! – раді діти.
Нам полив дерева, квіти!
І з хмариночки водичку
повернув у нашу річку.
Я Вознюк

Вірші про річку Дніпро для дітей

Пароплави плинуть серед ночі,
Вдалині шумлять херсонські плавні,
А Дніпро шепоче і шепоче,
Ніби роки згадує прадавні.
Бурмотить собі у вуса сиві,
Одкидає хвиль сріблясті шати.
На віку – немов на довгій ниві:
Стільки можна дідові згадати!
І пливуть ті спогади, як тіні.
Є між ними добрі і похмурі.
…Ось плескочуть весла в шумовинні,
Чорне море стогне проти бурі.
На судні вітрила не нап’ято,
А воно біжить у піні білій.
Це ж турецька каторга проклята:
Ой, то бранці стогнуть, а не хвилі!
В ланцюги важучі їх закуто –
Веслувати важко у закові.
За веслом сидить козак Васюта,
Уже й світ темніє козакові.
То його татарин збив стрілою,
Як в степу стояв він на сторожі.
І хита Васюта головою:
Сам собі повірити не може.
Він аж тричі рвав татарські пута,
Та спіймали кляті басурмани!
Тяжко били, катували люто,
Продали на каторгу в кайдани.
І горить козацьке вперте серце,
Підкоритись катові не хоче.
За облавком Чорне море б’ється,
Шумовинням забиває очі.
Досягає бризками до тучі,
А Васюті видиться в знесиллі:
То Дніпро вирує біля кручі!
То Дніпро гнівливо котить хвилі!
– Ти заграй, Славуто, на годину!
Розімчи, розбий галеру, буре! –
Раптом впав важкий нагай
на спину.
– Ти чого весло впустив, гяуре*?
Марія Пригара

Вірші про річку на українській мові

Річка
Хлюпоче синя річка
Ой річка, ой ріка!
Юрба нас невеличка,
Зате ж бо гомінка!
І співи тут, і крики,
І радість тут, і сміх.
А вколо, як музики,-
Гурти пташок дзвінких.
І кожна ж то співає,
І кожна поклика:
“Ой небо, ой безкрає,
Ой річка, ой ріка!”
Он рибки затремтіли,
Пливуть із глибини,
Коли б співать уміли,
Співали б і вони.
А так за них співає
Компанія лунка:
“Ой небо, ой безкрає,
Ой річка, ой ріка!”
В дитячому садку ми
Пригадуєм тон день,
І знов дзвенять нам шуми
Веселих тих пісень.
Хай осінь, хай тумани,
А пісня та дзвінка
Ніяк не перестане:
“Ой річка, ой ріка!”
Рильський Максим