Вірші про український рушник для дітей можна використати для підготовки до тематичних занять.
Вірші про український рушник
Вірш про рушник для дошкільнят
Рушничок для дитини
Рушник на всі дні,
Рушники ті весільні,
Рушнички лиш для свят,
Рушнички для недолі,
Рушнички для малят.
І над образом в хаті.
Рушник той висить.
Вірш про рушник Андрій Малишко
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Вірш про рушник для дітей
Дивлюся мовчки на рушник,
Що мати вишивала,
І чую: гуси зняли крик,
Зозуля закувала.
Знов чорнобривці зацвіли,
Запахла рута-м’ята.
Десь тихо бджоли загули,
Всміхнулась люба мати.
І біль із серця раптом зник,
Так тепло-тепло стало.
Цілую мовчки той рушник,
Що мати вишивала… (І. Михайловська)
Ой прийми, синочку, рушничок від мене
Від зла, від спокуси, най береже тебе,
Його вишивала різними нитками,
Стиха поливала дрібними сльозами.
У цій вишиванці всі мої старання,
На тебе мій сину усі сподівання,
Ой іди, синочку, та скоро вертайся,
Дарунка від мами, сину, не цурайся.
Моя бабуся гарно вишиває:
Цвітуть на полотні троянди й виноград.
Розмай калиновий там грає,
І дивні птахи щебетять.
Навіть з’єдналось чорне і червоне,
Мойого краю гордість і краса.
Душа народу – малинові дзвони,
Його веселка і його краса.