Володимир Сосюра хронологічна таблиця біографії (життя та творчості) наведена в цій статті.
Володимир Миколайович Сосюра — український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», козак Армії УНР.
Сосюра хронологічна таблиця
| 6 січня 1898р | Народився на станції Дебальцеве (нині Донецької обл.). Дитячі роки поета минали в с Третя Рота (нині м. Верхнє). |
| 1909 | З 11 років працює в бондарному цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурався випадкових заробітків. |
| 1911 | В. Сосюра вступає до міністерського двокласного училища в с Третя Рота. |
| 14 жовтня 1917 | Лисичанська газета «Голос рабочего» друкує його вірш «Плач волн», потім — вірш українською мовою «Чи вже не пора». |
| 1918 | Бере участь у повстанні проти кайзерівських військ, стає козаком петлюрівської армії, входить до особистої варти самого Петлюри. |
| 1920 | В. Сосюра опинився в Одесі, де його, хворого на тиф, прийняли до своїх лав бійці Червоної Армії. |
| 1920-1921 | В. Сосюра воює з білополяками та армією Н. Махна. |
| 1921 | Збірка Сосюри «Поезії». Виходить поема «Червона зима», яка зробила Сосюру знаменитим. |
| 1922-1932 | Членом багатьох літорганізацій (Пролеткульту, «Плугу», «Гарту», ВАПЛІТЕ, ВУСППу та ін.), постійно брав участь у літературних дискусіях. |
| 1924 | Збірка «Осінні зорі». |
| 1925 | Збірка «Сьогодні» |
| 1927 | «Золоті шуліки» |
| 1928 | «Коли зацвітуть акації» |
| 1927-1929 | З боку критики все частіше чуються вислови про неправильну політичну орієнтацію поета. Сосюра майже не пише. |
| 1931 | Настрої відчаю позначилися на збірці «Серце». |
| 1934 | За «націоналістичні ухили» його виключають з партії і зі Спілки письменників. |
| 1936 | Сосюру ззнову приймають до Спілки радянських письменників. |
| 1937 | Збірка «Нові поезії». |
| 1939 | «Люблю» |
| 1940 | Завершує роман у віршах «Червоногвардієць» (автобіографія його творчості 20 — 30-х років) |
| 1941 | Поет був евакуйований до Башкирії |
| 1942 | Працював в Українському радіокомітеті в Москві. |
| 1943 | Входив до редакції фронтової газети «За честь Батьківщини». Лірику Сосюри років Вітчизняної війни (збірки «В годину гніву», 1942, «Під гул кривавий», 1942, численні публікації в періодиці) проймають два мотиви. Це — віра в перемогу й водночас неретушований показ людської біди. |
| 1951 | Патріотичний вірш » Любіть Україну! » став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. |
| 1953 | «За мир» |
| 1955 | «На струнах серця» |
| 1957 | «Солов’їні далі» |
| 1959-1960 | Поема «Мазепа». |
| 1960 | Сосюра завершує поему «Розстріляне безсмертя», розпочату в довоєнний час і опубліковану тільки 1988 р. в журналі «Вітчизна». |
| 1961 | «Поезія не спить» |
| 1964 | «Осінні мелодії»,»Весни дихання». |
| 8 січня 1965 | Поет помер від гіпертонії. Похований в Києві на Байковому цвинтарі. |