Володимир Сосюра хронологічна таблиця

Володимир Сосюра хронологічна таблиця біографії (життя та творчості) наведена в цій статті.

Володимир Миколайович Сосюра – український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману “Третя Рота”, козак Армії УНР.

Сосюра хронологічна таблиця

Дата Подія
6 січня 1898р Народився на станції Дебальцеве (нині Донецької обл.). Дитячі роки поета минали в с Третя Рота (нині м. Верхнє).
1909 З 11 років працює в бондарному цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурався випадкових заробітків.
1911 В. Сосюра вступає до міністерського двокласного училища в с Третя Рота.
14 жовтня 1917 Лисичанська газета “Голос рабочего” друкує його вірш “Плач волн”, потім – вірш українською мовою “Чи вже не пора”.
1918 Бере участь у повстанні проти кайзерівських військ, стає козаком петлюрівської армії, входить до особистої варти самого Петлюри.
1920 В. Сосюра опинився в Одесі, де його, хворого на тиф, прийняли до своїх лав бійці Червоної Армії.
1920-1921 В. Сосюра воює з білополяками та армією Н. Махна.
1921 Збірка Сосюри “Поезії”. Виходить поема “Червона зима”, яка зробила Сосюру знаменитим.
1922-1932 Членом багатьох літорганізацій (Пролеткульту, “Плугу”, “Гарту”, ВАПЛІТЕ, ВУСППу та ін.), постійно брав участь у літературних дискусіях.
1924 Збірка “Осінні зорі”.
1925 Збірка “Сьогодні”
1927 “Золоті шуліки”
1928 “Коли зацвітуть акації”
1927-1929 З боку критики все частіше чуються вислови про неправильну політичну орієнтацію поета. Сосюра майже не пише.
1931 Настрої відчаю позначилися на збірці “Серце”.
1934 За “націоналістичні ухили” його виключають з партії і зі Спілки письменників.
1936 Сосюру ззнову приймають до Спілки радянських письменників.
1937 Збірка “Нові поезії”.
1939 “Люблю”
1940 Завершує роман у віршах “Червоногвардієць” (автобіографія його творчості 20 – 30-х років)
1941 Поет був евакуйований до Башкирії
1942 Працював в Українському радіокомітеті в Москві.
1943 Входив до редакції фронтової газети “За честь Батьківщини”. Лірику Сосюри років Вітчизняної війни (збірки “В годину гніву”, 1942, “Під гул кривавий”, 1942, численні публікації в періодиці) проймають два мотиви. Це – віра в перемогу й водночас неретушований показ людської біди.
1951 Патріотичний вірш ” Любіть Україну! ” став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі.
1953 “За мир”
1955 “На струнах серця”
1957 “Солов’їні далі”
1959-1960 Поема “Мазепа”.
1960 Сосюра завершує поему “Розстріляне безсмертя”, розпочату в довоєнний час і опубліковану тільки 1988 р. в журналі “Вітчизна”.
1961 “Поезія не спить”
1964 “Осінні мелодії”,”Весни дихання”.
8 січня 1965 Поет помер від гіпертонії. Похований в Києві на Байковому цвинтарі.