Володимир Свідзинський коротка біографія українського поета доби “Розстріляного відродження” може бути доповнена Хронологічною таблицею.
Володимир Свідзинський біографія скорочено
Народився Володимир Свідзинський 8 жовтня 1885 року в селі Маянів Вінницького повіту Подільської губернії (нині Тиврівський район Вінницької області). В родині священика Євтимія Свідзинського він був другим сином, після нього народилося ще троє хлопчиків і одна дівчинка. Відомо, що предки поета з покоління в покоління були священиками.
Початкову освіту здобув у Тиврівському духовному училищі.
Протягом 1899-1904 років навчався в Кам’янець-Подільській духовній семінарії, яку був змушений залишити за станом здоров’я.
Після одужання 1908 року вступив на економічний відділ Київських вищих комерційних курсів, які незабаром набули статусу Комерційного інституту. Завершивши повний курс навчання, 1913 року повернувся на Поділля, працював економістом. Згодом Свідзинський переїхав до Львова, а потім – до Кам’янця-Подільського, де пробув до кінця 1925 року. Решту свого життя поет провів у Харкові, працював коректором у журналі “Червоний шлях” (з 1936 року – “Літературний журнал”).
У Кам’янці-Подільському Свідзінський одружився з народною вчителькою Зінаїдою Йосипівною Сулковською (померла 12 липня 1933). У них була дочка, яку після смерті дружини чоловік виховував самотужки.
Літературна спадщина Сідзинського відносно невелика. Як поет він заявив про себе в журналі “Українська хата” (1912). Значно пізніше побачила світ його перша книжка “Ліричні поезії” (1922). У наступний період творчості Свідзинського вийшли дві ного книжки – “Вересень” (1927) та “Поезії” (1940). Багато сил Свідзинський віддав перекладацькій діяльності.
Після 1927 року вірші Свідзінського не друкували. Основна частина його доробку – лірика, балади, віршовані казки – залишалась у рукописах.
Свідзінський також багато перекладав з літератур народів СРСР, з французької, іспанської, польської мов. Серед перекладів “Слово о полку Ігоревім” (1938), комедії Арістофана “Хмари”, “Оси”, “Жаби” (видано 1939). Був безпартійним. Член Спілки письменників СРСР з 1936.
27 вересня 1941 Свідзінського заарештовано. Спалено разом з іншими в’язнями в покинутій господарській будівлі у селі Непокритому під Салтовом.
Тоді у полум’ї згоріли й рукописи його ненадрукованих творів. Винятком став великий рукопис збірки недрукованих поезій “Медобір”, яку вдалося поетові О. Веретенченкові вивезти за кордон.
Повідомлення про Володимира Свідзинського Ви можете доповнити цікавими фактами про Свідзинського.