Винниченко Володимир Кирилович – український політичний та державний діяч, а також прозаїк, драматург та художник.

Володимир Винниченко біографія коротко

Народився 26 липня 1880 року в місті Єлисаветград у селянській родині.

По закінченні школи віддано до Єлисаветградської гімназії.

Готувався до матури (атестату зрілості) і склав іспит екстерном до Златопільської гімназії.

У 1901 році він вступив на юридичний факультет Київського університету і того ж року створив таємну студентську революційну організацію, яка звалась “Студентською громадою”.

Вступив до Революційної української партії (РУП),з 1905 року – Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП).

За проводження пропаганди 1903 року був заарештований, виключений з університету й ув’язнений до одиночної камери Лук’янівської в’язниці в Києві, звідки йому згодом вдалося втекти.

Незабаром новий арешт, дисциплінарний батальйон. Але він знову втік і нелегально відбув у еміграцію.

На початку Першої світової війни Винниченко повернувся до Росії і жив до 1917 р. під чужим ім’ям переважно в Москві, займаючись літературною діяльністю.

Став членом Центральної Ради. Згодом очолив Генеральний секретаріат і став генеральним секретарем внутрішніх справ.

Автор майже усіх декларацій і законодавчих актів УНР. Проголосив I Універсал та Декларацію Генерального секретаріату.

Під натиском більшовицьких військ уряд УНР на чолі з новим прем’єром змушений був евакуюватися до Житомира. Винниченко разом із дружиною, Розалією Лівшиц, поїхав на південь, до Бердянська.

У серпні 1918 року очолив опозиційний до гетьманського режиму Павла Скоропадського Український національний союз, рішуче наполягав на відновленні УНР, створенні її найвищого органу – Директорії, головою якої став у листопаді 1918 р. Незабаром через суперечності із Симоном Петлюрою пішов у відставку та виїхав за кордон.

Наприкінці 1919 року вийшов із УСДРП і організував у Відні Закордонну групу українських комуністів.

Наприкінці травня 1920 р. Винниченко разом із дружиною прибув до Москви, де дістав пропозицію зайняти пост заступника голови Раднаркому УСРР.

У вересні 1921 В. Винниченко очолив новостворений комітет допомоги українському студентству в Берліні.

Помер Володимир Винниченко 6 березня 1951 Р. у французькому місті Мужен.

Володимир Винниченко твори

перший український фантастичний роман “Сонячна машина” оповідання “Краса і сила” імпресіоністична новела “Момент” “Контрасти” “Голота” “На пристані” “Хто ворог?” “Боротьба” “Мнімий господін” “Промінь сонця” “Талісман” “Студент” драма “Дисгармонія” драма “Базар” драма “Чорна Пантера і Білий Медвідь” роман “Рівновага” роман “Чесність з собою” роман “Записки Кирпатого Мефістофеля” та інші.