Володимир Винниченко хронологічна таблиця Життя і творчості українського прозаїка, драматурга та художника наведена в цій статті.
Володимир Винниченко хронологічна таблиця
26 липня 1880 | Народився, в місті Єлисаветграді Херсонської губернії в робітничо-селянській родині. Спочатку добре навчався у народній школі. По закінченні школи Володимира віддано до Єлисаветградської гімназії. |
1901 | Він вступив на юридичний факультет Київського університету і того ж року створив таємну студентську революційну організацію, яка звалась “Студентською громадою”. |
1902 | Вступив до Революційної української партії (РУП), яка з 1905 року стала називатися Українською соціал-демократичною робітничою партією (УСДРП) |
1903 | Був неодноразово заарештований, виключений з університету. Після чергового арешту й ув’язнення із загрозою довічної каторги Винниченку, за допомогою товаришів, вдалося вирватися з рук царської охранки. Не ризикуючи далі, він емігрував. |
1906 | Збірка оповіданнь „Краса і сила” |
1907 | Знов був заарештований у Києві. Через вісім місяців сидіння Винниченка випущено “на поруки”. Довідавшись про те, що має бути засуджений за свою політичну діяльність на каторгу, Винниченко ще раз емігрував |
1910 | Париж, Німеччина, Петербург. Поява “Чесноти з собою” в російському перекладі; Київ, Кавказ, Полтавщина (Кононівка). |
1911 | Переїзд до Москви через небезпеку життя на Україні. Александринський театр у Петрограді прийняв п’єсу “Брехня” (в перекладі “Ложь”). Нелегальна подорож на Україну. |
1917 | Переїхав до України і став одним з організаторів і керівників Центральної Ради, потім головою уряду – Генерального Секретаріату. |
1918 | Винниченко очолив опозиційний до гетьманського режиму Павла Скоропадського Український національний союз, рішуче наполягав на відновленні УНР, створенні її найвищого органу – Директорії, головою якої став у листопаді 1918 р. Заарештований гетьманськими офіцерами. Звільнений через протест української громадськості. |
1917 р. – 1919 | Написав тритомну мемуарно-публіцистичну працю “Відродження нації” |
Наприкінці 1919 | Він вийшов із УСДРП і організував у Відні Закордонну групу українських комуністів, створив її друкований орган – газету “Нова доба”, в якій опублікував свій лист-маніфест “До класово несвідомої української інтелігенції”, сповістивши про перехід на позиції комунізму. |
Вереснь 1921 | Очолив новостворений комітет допомоги українському студентству в Берліні. |
З 1925 | В еміграції пише п’єси “Брехня”, “Чорна Пантера і Білий Медвідь”, “Закон”, “Гріх” перекладаються на німецьку мову і з’являються в театрах Німеччини та інших європейських країн. Друкуються і перекладаються його романи “Чесність з собою”, “Записки Кирпатого Мефістофеля”…. н |
6 березня 1951 | Помер Володимир Винниченко, похований у французькому місті Мужен. Впродовж останніх 25 років свого життя Винниченко прожив у французькому містечку Мужен, біля Канн, у власному невеликому будинку, де займався літературною творчістю і живописом. Понад 20 його полотен зберігаються в Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України. |