Характеристика Соломії “Дорогою ціною”
Образ Соломії “Дорогою ціною” – один з головних у повісті. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса
Цитатна характеристика Соломії “Дорогою ціною”
Образ Соломії “Дорогою ціною”
План до характеристики Соломії “Дорогою ціною”
1. Соломія – яскравий, багатогранний, глибокий образ української літератури.
2. Портрет і зовнішність героїні.
3. Риси характеру Соломії:
4. Трагічна доля героїні.
5. Значення образу української жінки.
Риси характеру Соломії “Дорогою ціною”:
А) мужність і відвага;
б) вірність і самовідданість;
в) волелюбність і ненависть до гнобителів;
г) любов до життя;
д) здатність на самопожертву;
е) щирість і душевність;
є) оптимістичність та енергійність.
Характеристика Соломії “Дорогою ціною”
Соломія – вродлива і сильна жінка. Вона має високу і міцну, “як на доброго мужика”, постать, гарне, “свіже, повне обличчя, з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся”. Тяжким і нерадісним було життя Соломії, яку пан силою віддав заміж за нелюбого чоловіка. Щоб визволитись з цього подвійного рабства – від поміщика і нелюба – Соломія разом з Остапом тікає за Дунай.
Енергійна, вольова, дужа, вірна подруга Остапа, вона терпляче переносить всі злигодні мандрівного життя і не раз допомагає Остапові в дорозі, рятує його з біди. Самовіддано бореться Соломія за життя Остапа: вона виводить його з плавнів, невтомно працює, щоб заробити собі й йому на проживання, продає свій одяг, щоб викупити Остапа в жовнірів.
Найяскравіше виявився героїчний характер Соломії і готовність її на самопожертву, коли вона, рятуючи Остапа, гине у хвилях Дунаю. Як і поранений Остап у плавнях з останніх сил боровся за життя, так тепер Соломія, тонучи, напружує всі сили, щоб дістатися до берега, бо “там так гарно, там сяє сонце, там зелено, там небо синє, там радість, життя… Душа рветься до сонця”. Трагічна доля Остапа і Соломії, їх поневіряння в Туреччині свідчить про те, що всюди, де володарюють пани, трудяща людина не може знайти для себе щастя.