Характеристика зелених водоростей

Характеристика зелених водоростей

Зелені водорості характеризуються еукаріотичним типом будови клітин, оксигенним фотосинтезом (тобто фотосинтезом з поглинанням вуглекислого газу та виділенням кисню), зеленим забарвленням хлоропластів, наявністю крохмалю як запасної поживної речовини.

Зелені водорості бувають:

    одноклітинними (наприклад, хламідомонада або хлорела), колоніальними (вольвокс) багатоклітинними (улотрикс, спірогіра).

Розмножуються вегетативно (фрагментацією багатоклітинних ниток – улотрикс, спірогіра), нестатево (зооспорами – хламідомонада, улотрикс; автоспорами – хлорела) та статевим шляхом (за участю гамет – хламідомонада, улотрикс; кон’югацією – спірогіра).

Поширені переважно в прісних водоймах, деякі види живуть у морях, грунті тощо. Є види, здатні вступати 8 симбіоз з іншими організмами (грибами, кишковопорожнинними тощо).

Яка будова хламідомонади?

Хламідомонада – це одноклітинна зелена водорость. Вкрита прозорою щільною оболонкою, під якою знаходяться цитоплазма з ядром, червоним вічком, двома пульсуючими (скоротливими) вакуолями та чашоподібним хлоропластом. Рухається за допомогою двох джгутиків. Живлення відбувається за допомогою процесу фотосинтезу; може вбирати розчинені у воді органічні речовини через оболонку.

Як відбувається розмноження хламідомонади статевим способом?

Цитоплазма хламідомонади поділяється і всередині материнської клітини формуються гамети однакової будови. Через розриви її оболонки гамети виходять у воду, де і відбувається запліднення. Запліднена яйцеклітина (зигота) вкривається щільною оболонкою і в такому стані здатна переносити періоди несприятливих умов. За настання сприятливих умов вміст зиготи поділяється на 4 рухомі спори, які виходять у воду, ростуть і перетворюються на дорослі хламідомонади.

Як відбувається розмноження хламідомонади нестатевим способом?

Цитоплазма і ядро материнської клітини діляться, виникають дві, чотири, а іноді й вісім дочірніх клітин, які виходять у воду через розриви оболонки.

Як відбувається розмноження зелених нитчастих водоростей (на прикладі улотриксу).

Нестатеве розмноження: окремі клітини діляться на дві або чотири клітини з чотирма джгутиками. Це – зооспори, з яких утворюються нові нитки водоростей. Статеве розмноження – через попарне злиття рухомих дводжгутикових гамет. Утворюється зигота, яка згодом ділиться на чотири клітини (нерухомі безджгутикові спори). Розмножуються й вегетативно: фрагментацією ниток.