Харукі Муракамі біографія скорочено Українською мовою викладена в цій статті.
Харукі Муракамі коротка біографія
Харукі Муракамі – сучасний японський письменник і перекладач.
Народився 12 січня 1949 року в Кіото, але дитинство провів у портовому місті Кобе. Підростаючи, хлопчик став цікавитися зарубіжною літературою.
У 1968 році він вступив до престижного університету Японії, де навчався на факультеті театрального мистецтва університету Васеда. Однак навчання його не вразило, йому набридало просиджувати цілими днями в музеї і читати нудні сценарії. Незважаючи на відсутність інтересу, Муракамі закінчує університет і отримує ступінь драматурга.
У 1971 році в його житті відбуваються значні зміни, він знайомиться з прекрасною дівчиною Еко і незабаром одружується на ній.
Через три роки йому вдається відкрити джаз-бар в Токіо, керуючи ним цілих 7 років. 1974 рік надає можливість написати бажаний давно роман. Прагнення до нього прийшло раптово, під час гри в бейсбол – його осінило, що він просто зобов’язаний його написати. Однак сам майбутній письменник ніколи не помічав особливого завзяття до письма. Вже в 1974 році він взявся за написання роману “Почуй, як співає вітер”, який побачив світ через 5 років. Роман викликав надзвичайний успіх серед початківців письменників і був винагороджений премією.
В даний час Харукі Муракамі вважається відомим письменником Японії. Він є лауреатом літературної премії “Йоміурі”. Письменник зізнавався, що романи виходили досить часто, практично щороку, проте перечитувати їх він ніколи не прагнув. 28 травня 2009 року на продаж в Японії був виставлений роман “1Q84”, який розлетівся за день.
Романи Муракамі: Слухай пісню вітру (1979) · Пінбол 1973 (1980) · Полювання на овець (1982) · Країна Чудес без гальм і Кінець Світу · Норвезький ліс (1987) · Денс, денс, денс (1988) · На південь від кордону, на захід від сонця (1988) · Хроніка Заводного Птаха (1994, 1995) · Мій улюблений супутник (1999) · Кафка на пляжі (2002) · Післяморок (2004) · 1Q84 (2009) · Безбарвний Цкуру Тадзакі і роки його мандрівок (2013)