«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» прислів’я та приказки

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» прислів’я та приказки

П. Мирний із певною ідейно-композиційною метою використовує в романі прислів’я і приказки, в яких знайшла своє відображення народна мудрість, народна спостережливість над явищами суспільної дійсності. П. Мирний використовує тільки ті прислів’я і приказки, які допомагають йому реалістично відтворити становище трудящих за капіталізму.

Низку влучних прислів’їв Мирний вставляє на початку розділів та підрозділів, і вони часто відіграють роль епіграфів. Так, у розділі V «Тайна-невтайна» перед розповіддю про смерть баби, а потім про історію Чіпчиного батька автор вживає прислів’я: » Життя — це стерняста нива: не пройдеш, ноги не вколовши «. або: розділ Х «Пани польські» (ч. ІІ), автор починає прислів’ям: » Біда, кажуть, не сама ходить, а з дітками «.

Розділ XIV (ч. ІІІ) починається прислів’ям: » Життя, кажуть, прожити — не поле перейти. Життя — що погода «. І далі в розділі розповідається, як у Чіпки несправедливо відібрали землю. Чіпку виключають із земства.

На початку підрозділу, перед тим, як розповісти про смерть Максима, автор вживає прислів’я: » Горе, кажуть, об горе чіпляється «. Такий продуманий добір прислів’їв посилює ідейний зміст роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» прислів’я та приказки