Марко Вовчок (справжнє ім’я: Марія Олександрівна Вілінська) — українська письменниця. Хронологічна таблиця життя і творчості Марко Вовчок викладена в цій статті.
Хронологічна таблиця Марко Вовчок
| 22 грудня 1833 | Народилася в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї. В |
| 1845 — 1846 | Марія Вілінська виховувалася в Харківському приватному пансіоні. Вчила правила етикету, французьку, польську, грати на фортепіано, займалася танцями, читала класичну літературу |
| 1851 — 1858 | Живе у Чернігові, Києві, Немирові на Вінниччині, де досконало вивчила життя, культуру, мову українського народу. |
| 1856 | Пише свої перші оповідання — «Викуп» і «Отець Андрій» |
| 1859 | Збірка «Народні оповідання». Потрапляє в коло таких літераторів, як Т. Шевченко, І. Тургенєв, М. Некрасов, О. Плещеєв, О. Писемський, польський поет і драматург Едуард Желіговський. По-дружньому прийняв письменницю також гурток українських культурних діячів у Петербурзі, зокрема колишні кирило-мефодіївці Василь Білозерський, Микола Костомаров, а також Пантелеймон Куліш, який ще до того редагував і видавав її твори. |
| 1859-1861 | Соціальна повість „Інститутка»,оповідання „Два сини» |
| 1859 — 1867 | Під час перебування за кордоном (Німеччина, Швейцарія, Італія і переважно Франція) Марко Вовчок зустрічається з Д. Менделєєвим, О. Бородіним, І. Сєченовим. За сприяння І. Тургенєва відбулося її знайомство з О. Герценом, Л. Толстим, Жулем Верном. |
| 1862 — 1863 | Повість-казка «Кармелюк» |
| 1867 — 1878 | 1867 року повертається в Росію. Пише російські романи «Живая душа», «Записки причетника», «В глуши», а також повісті «Теплое гнездышко», «Сельская идиллия» (опубліковані в «Отечественных записках»), перекладено російською мовою багато творів з французької, англійської, німецької, польської літератур, зокрема п’ятнадцять романів Жюля Верна. Виступає Марко Вовчок і як критик (цикл «Мрачные картины»), редактор петербурзького журналу «Переводы лучших иностранных писателей» (до участі в журналі вона залучає багато жінок-перекладачок). |
| Пише українські оповідання («Козачка», «Одарка», «Горпина», «Ледащиця», «Два сини»), баладне оповідання («Чари», » Максим Гримач «, «Данило Гурч»), психологічне оповідання й повісті («Павло Чорнокрил», «Три долі»), соціальні казки ( «Дев’ять братів і десята сестриця Галя» ), художній нарис («Листи з Парижа»). | |
| 1868 — 1899 | „Живая душа» (1868), „Записки причетника» (1869 — 1870), „Теплое гнездышко» (1873), „В глуши» (1875), „Отдых в деревне» (1876 — 1899)). |
| 10 серпня 1907 | Померла у віці 73 років у м. Нальчик. |