Стефаник хронологічна таблиця життя і творчості наведена в цій статті.
Стефаник Василь Семенович (1871-1936) — український письменник, громадський діяч, політик. Посол (депутат) Австрійського парламенту від Галичини.
Хронологічна таблиця Василя Стефаника
| 14 травня 1871 | Народився Василь Семенович Стефаник в с. Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина. |
| 1883 | Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу бере участь у роботі гуртка гімназичної молоді. Учасники гуртка вели громадсько-культурну роботу серед селян (зокрема, організовували читальні). Стефаник-гімназист починає пробувати сили в літературі. Зі своїх перших творів Стефаник опублікував без підпису лише один вірш. |
| 1888 | Оповідання «Нечитальник» |
| 1889 | «Лумера» |
| 1890 | Стефаник у зв’язку із звинуваченням в нелегальній громадсько-культурній роботі змушений був залишити навчання в Коломиї і продовжити його в Дрогобицькій гімназії. Там він брав участь у громадському житті, став членом таємного гуртка молоді, особисто познайомився з Франком, з яким потім підтримував дружні зв’язки. |
| 1892 | Після закінчення гімназії Стефаник вступає на медичний факультет Краківського університету. Однак, за визнанням письменника, з тією медициною «вийшло діло без пуття». Замість студіювання медицини він поринає у літературне і громадське життя Кракова. |
| 1890 | Перша стаття — «Жолудки наших робітних людей і читальні» |
| 1893 — 1899 | Пише і друкує в органах радикальної партії «Народ», «Хлібороб», «Громадський голос» та «Літературно-науковому віснику» ряд статей: «Віче хлопів мазурських у Кракові», «Мазурське віче у Ржешові», «Мужики і вистава», «Польські соціалісти як реставратори Польщі od morza do morza», «Книжка за мужицький харч», «Молоді попи», «Для дітей», «Поети і інтелігенція». |
| 1896-1897 | Час особливо напружених шукань Стефаника. Намагання його відійти від застарілої, як йому здавалося, описово-оповідної манери своїх попередників на перших порах пов’язувалося з модерністичною абстрактно-символічною поетикою. |
| 1896 — 1897 | Він пише ряд поезій у прозі і пробує видати їх окремою книжкою під заголовком «З осені». |
| 1897 | У чернівецькій газеті «Праця» побачили світ перші реалістичні новели Стефаника — «Виводили з села», «Лист», «Побожна», «В корчмі», «Стратився», «Синя книжечка», «Сама-саміська», які привернули увагу літературної громадськості художньою новизною, глибоким та оригінальним трактуванням тем з життя села. |
| 1899 | Перша збірка новел — «Синя книжечка». |
| 1900 | Вийшла друга збірка Стефаника — » Камінний хрест « |
| 1901 | Третя збірка новел Стефаника — «Дорога» |
| 1904 | Одружився з Ольгою Гаморак, мав чотирьох синів. але в 1914 році дружина померла |
| 1905 | Четверта збірка письменника — «Моє слово» |
| 1916 | Стефаник пише новелу «Марія», яку присвячує пам’яті Франка. |
| 1927 — 1933 | Стефаник опублікував ще більше десяти новел. В останні роки життя Стефаник пише також автобіографічні новели, белетризовані спогади. До них належать такі твори, як «Нитка», «Браття», «Серце», «Вовчиця», «Слава йсу», «Людмила», «Каменярі». |
| 1933 | Відмовився від персональної пенсії, коли довідався про штучно створений голод і переслідування української інтелігенції. |
| 7 грудня 1936 | Останні роки життя письменник тяжко хворів. Помер і похований у рідному селі. |