Хронологічний довідник
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50-Х — У 80-ТІ РР. XVII СТ.
1657 р. 26 серпня — старшинська козацька рада в Чигирині ухвалила рішення передати гетьманство до повноліття Юрія Хмельницького Іванові Виговському.
1657 р., 25 жовтня — генеральна козацька рада у Корсуні визнала гетьманом І. Виговського.
1658 р., 15 травня — розгром військом гетьмана І. Виговського загонів аитигетьманської опозиції (інспірованої Москвою) полтавського полковника Мартина Пушкаря (загинув 11 червня) та запорізького кошового отамана Якова Барабаша під Полтавою.
1658 р., 6(16) вересня — укладення українсько-польського Галицького договору, передбачалося входження Великого князівства Руського до складу Речі Посполитої на федеративних засадах, зберігаючи гетьманське правління. Українське військо мало налічувати 30 тис. козаків і 10 тис. найманців, унію належало скасувати.
1658-1659 рр. — українсько-московська війна.
1659 р., 28-29 червня — розгром московської армії козацько-татарським військом І. Виговського під Конотопом.
1659 р., 11 вересня — козацька рада під Германівкою, висловлення недовіри гетьманові І. Виговському. Гетьман зрікся булави, щоб не розпалювати громадянської війни.
1659 р., 28 вересня — обрання гетьманом Ю. Хмельницького. Слабкість молодого гетьмана як політика.
1659 р., 17 жовтня — підписання Переяславських статей між Ю. Хмельницьким і московським урядом. Московські воєводи мали право перебувати у п’яти українських містах.
1660 р., серпень-вересень — Чуднівська воєнна кампанія, оточення українсько-московських військ польсько-татарською армією.
1660 р., 17 (27) жовтня — укладення Слободищенського трактату між Україною та Польщею. Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства отримували автономію у складі Речі Посполитої.
1661 р. — відкриття у Львові єзуїтської колегії (з 1784 р. — Львівський університет).
1663 р., 13 січня — обрання на козацькій раді в Чигирині гетьманом Правобережної України Павла Тетері (до 1665 р.). Ю. Хмельницький зрікся булави.
1663 р., 17-18 червня — Чорна рада поблизу Ніжина. Проголошення гетьманом Івана Брюховецького.
1664 р. — розстріл І. Богуна (17 лютого) та І. Виговського (16 березня).
1665 р., 10 жовтня — правобережні полковники в Умані вибрали Петра Дорошенка тимчасовим гетьманом Правобережної України.
1665 р., 11 жовтня — підписання І. Брюховецьким Московських статей. Обмеження автономії України. Царські воєводи з військом отримали право стояти у дев’яти українських містах.
1666 р., січень — на козацькій раді в Чигирині гетьманом правобережних полків обрано (затверджено) П. Дорошенка. Початок його боротьби за об’єднання усіх українських земель у єдиній незалежній державі.
1667 р., 30 січня — Андрусівське перемир’я між Московією та Річчю Посполитою на 13,5 років. Лівобережжя відійшло до Москви, Правобережжя — до Польщі, Запоріжжя мало бути під зверхністю обох держав.
1668 р., початок червня — похід військ П. Дорошенка на Лівобережжя. Повстання проти І. Брюховецького і його вбивство.
1668 р., 8 червня — проголошення П. Дорошенка гетьманом усієї України.
1668 р., осінь — П. Дорошенко з військом залишив Лівобережжя, вступ туди московської армії воєводи Ромодановського.
1668 р., 17 грудня — обрання на старшинській раді в Новгород-Сіверському лівобережним гетьманом Дем’яна Многогрішного (був гетьманом до 13 березня 1672 р.).
1669 р., 9 березня — проголошення на Генеральній військовій раді в Глухові лівобережним гетьманом Д. Многогрішного. Укладення Глухівських статей Д. Многогрішного і московського уряду, визначення 30-тисячного козацького реєстру, царські воєводи з військами залишалися у п’яти українських містах.
1669 р., 10-12 березня — старшинська козацька рада на чолі з гетьманом П. Дорошенком у Корсуні ухвалює рішення визнати протекторат Османської імперії над Правобережною Україною. Україні забезпечено автономію, вона не мала сплачувати туркам жодних податків.
1672 р., 13 березня — промосковська старшинська змова проти гетьмана Д. Многогрішного у Батурині. Ув’язнення гетьмана (згодом був засланий разом з родиною до Сибіру).
1672 р., 17 червня — обрання гетьманом Лівобережної України Івана Самойловича. Підписання Конотопських статей, які переважно підтверджували Глухівські з деякими обмеженнями для України.
1672 р., 5 жовтня — Бучацький мирний договір між Османською імперією та Річчю Посполитою. Поділля отримувала Туреччина, на Київщині та Брацлавщині зберігалася влада гетьмана П. Дорошенка під турецьким протекторатом.
1674 р., 17 березня — проголошення козацькою радою у Переяславі гетьманом усієї України І. Самойловича.
1674 р., 12 грудня — видання друкарнею Києво-Печерського монастиря «Синопсиса» Пантелеймона Кохановського, першого підручника історії.
1674 р., 25 грудня — розгром козаками на чолі з І. Сірком турецько-татарського війська, яке раптово напало на Запорізьку Січ.
1675 р., липень — похід запорізьких козаків на чолі з І. Сірком на Крим. Українське військо пройшло через Сиваш, завдало татарам низки поразок, загрожуючи навіть Бахчисараю, і успішно повернулося назад.
1676 р., 19 вересня — П. Дорошенко у Чигирині зрікся гетьманства, згодом був вивезений до Москви.
1676 р. — Османська імперія проголошує Ю. Хмельницького гетьманом Правобережної України з титулом князя Сарматії та України (інша дата — весна 1677 р.).
1677 р., 3 серпня-4 вересня — перший чигиринський похід. Невдала облога Чигирина турецько-татарською армією.
1678 р., 9 липня — 11 серпня — другий чигиринський похід. Нова облога міста турецько-татарським військом. Чигирин зруйнований за наказом турецького візира.
1678-1679 рр. — примусове переселення населення Правобережжя на Лівий берег козацькими загонами гетьмана І. Самойловича («великий згін»).
1681 р., 13 січня — Бахчисарайський мирний договір між Москвою, Османською імперією та Кримським ханством. Поділля залишалося під владою Туреччини. Держави зобов’язувалися не заселяти землі між Південним Бугом і Дністром.
1686 р., 6 травня — «Вічний мир» між Москвою та Річчю Посполитою. Визнання Лівобережжя, Києва та Запоріжжя за Московією. Укладення між державами антитурецького союзу.
1686 р., травень — константинопольський патріарх погодився на відокремлення Української православної церкви від константинопольського престолу, підпорядкування Київської митрополії московському патріархові.
Щоб детальніше вивчити тему читайте «Українські землі наприкінці 17 ст»