Хронологічний довідник: Українські землі в першій половині 17 ст
1615 р., 14 жовтня — дружина київського шляхтича Стефана Лозки Галшка Гулевичівна подарувала свій двір на монастир і школу, заснування у Києві Богоявленського братства та школи. Вступ у нього всього Запорізького війська на чолі з П. Сагайдачним. Союз козаччини з інтелігенцією.
Початок діяльності друкарні Києво-Печерського монастиря, створеної архімандритом Єлисеєм Плетенецьким.
1616 р. — взяття запорізькими козаками на чолі з П. Сагайдачним турецької фортеці Кафи. Визволення значної кількості невільників.
1618 р., літо — успішний похід 20-тисячного козацького війська під проводом П. Сагайдачного в Московію на допомогу7 королевичу Владиславу.
1618 р., 1 грудня — укладення Деулінського перемир’я між Москвою та Річчю Посполитою, за яким до Польщі відійшла Чернігово-Сіверщина. Утворення Чернігівського воєводства.
1619 р. — видання поблизу Вільна «Граматики» Мелетія Смотрицького — найвизначнішої мовознавчої праці, яка протягом двох століть була основним підручником граматики церковнослов’янської мови у школах кількох країн.
1620 р., літо — 1621 р., 25 вересня (5 жовтня) — польсько-турецька (Хотинська) війна. Активна участь у ній українських військ.
1620 р., 17-29 вересня — поразка польських військ у битві з турками на Цецорських полях (Молдова).
1620 р., 9 жовтня — відновлення православної ієрархії. Висвячення єрусалимським патріархом Феофаном Нова Борецького як митрополита Київського.
1621 р., 23 серпня — 23 вересня (3 жовтня) — Хотинська битва. Вирішальна роль козаків на чолі з П. Сагайдачним у перемозі над турецьким військом.
1621 р., 25 вересня (5 жовтня) — укладення Хотинського мирного договору між Османською імперією та Річчю Посполитою. Відмова Туреччини на тривалий час від наміру завоювати всю Європу.
1625 р., серпень — жовтень — виступи козаків на чолі з гетьманом Марком Жмайлом.
1625 р., 26 жовтня (5 листопада) — Куруківська угода поляків з козаками. Збільшення козацького реєстру до шести тисяч осіб. Шість реєстрових полків: Біла Церква, Канів, Корсунь, Переяслав, Черкаси, Чигирин.
1630 р., початок березня — 29 травня — козацько-селянське повстання на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом).
1630 р., 20 травня — перемога повстанців над польськими військами під Переяславом («Тарасова ніч»).
1630 р., 29 травня (8 червня) — укладення після битви між козаками і поляками Переяславської угоди. Збільшення козацького реєстру до восьми тисяч осіб.
1631 р. — відкриття архімандритом Києво-Печерського монастиря Петром Могилою Лаврської школи.
1632 р. — затвердження польським сеймом «Статей для заспокоєння руського народу». Визнання законності існування в Речі Посполитій православної церкви.
Обрання Київським митрополитом Петра Могили (король затвердив вибір 10 листопада, перебував на митрополичому престолі до 1 січня 1647 р., за новим стилем).
Створення на основі злиття Братської та Лаврської шкіл Києво-Братської колегії (згодом Кнсво-Могилянська академія).
1635 р., 12 серпня — захоплення запорізькими козаками на чолі з Іваном Судимою фортеці Кодак і зруйнування її.
1637 р., листопад — грудень — повстання під проводом Павла Павлюка (Бута). Поразки козаків під Ку-мейками (6 грудня) і Боровицею (10 грудня).
1638 р., січень — ухвалення сеймом «Ординації війська запорізького реєстрового», обмеження реєстру до шести тисяч осіб, скасування козацького самоврядування.
1638 р., березень-28 липня — козацько-селянське повстання під проводом Якова Острянина, Дмитра Гуні та Карпа Скидана. Частина козаків, яких очолив Я. Острянин, відійшла на Слобожанщину. Перше масове переселення на Слобідську Україну.
1638 р., 17 червня — 28 липня — оборона повстанцями на чолі з Д. Гунею укріпленого табору на річці Старець. Частина козаків на чолі з гетьманом прорвалася на Запоріжжя.
Читайте тему «Українські землі в першій половині 17 ст» Щоб розширити свої знання.