Хронологічний довідник “Українські землі в складі Великого князівства Литовського”

1340 р. – похід польського короля Казимира на Львів. Початок боротьби за Галицько-Волинські землі.

1340-1385 рр. – князювання на Волині Любарта (Дмитра) Гедиміновича.

1349 р. – захоплення польським королем Казимиром III більшості земель Галицько-Волинської Русі.

Приєднання до Угорського королівства Шипинської землі (Буковини).

1356 р. – надання магдебурзького права Львову.

1359 р. – утворення Молдовського князівства. Приєднання Шипинської землі (Буковини).

1362 р,, Між 24 вересня – 25 грудня – розгром ординського війська литовсько-руським біля Синіх Вод на Поділлі та вигнання їх з українських земель. Приєднання Київщини, Переяславщини і частини Чернігово-Сіверщини до Великого князівства Литовського.

1385 р., 14 серпня – укладення між Польським королівством і Великим князівством Литовським Кревської унії, умови якої передбачали польський королівський титул для литовського князя Ягайла Ольгердовича в обмін на приєднання Великого князівства Литовського до складу Польщі та запровадження католицизму.

1387 р. – остаточне приєднання Галичини до Польського королівства.

1392 р., 5 березня – підписання Острівської угоди польським королем Ягайлом Ольгердовичем і литовським князем Витовтом (Вітовтом) Кейстутовичем, за якою він визнавався правителем Великого князівства Литовського, але без титулу великого князя, і васалом польського короля.

1392-1430 рр. – князювання Вітовта у Великому князівстві Литовському. Зміцнення держави.

1394 р. – поява в Україні перших гармат (у Львові).

1399 р., 12 серпня – поразка військ литовського князя Вітовта від армії азійського завойовника Тимура (Тамерлана) на р. Ворсклі.

1410 р, 15 липня – розгром військ Тевтонського ордену об’єднаною армією поляків, литовців, українців і білорусів під Грюнвальдом. Кінець агресії на Схід німецьких лицарів,

1413 р., 2 жовтня – укладення Городельської унії, Литва одержувала більшу автономію, збереження великокнязівського столу в Литві, польська та литовська знать урівнювалися в правах, започаткування польського державно-політичного впливу п Литовській державі, на вищі урядові посади Великого князівства Литовського могли призначати лише литовців-католиків.

1432-1435 рр. – боротьба українських і білоруських князів на чолі із Свидригайлом за незалежність України та Білорусі від Польщі. Утворення Великого князівства Руського.

1434 р. – утворення з галицьких земель Руського воєводства Польщі. Включення Західного Поділля до складу Корони Польської. Утворення Подільського воєводства.

1435 р., 1 вересня – розгром польсько-литовськими військами під командуванням великого князя литовського Сигізмунда дружин князя Свидригайла поблизу Вількомира на р. Свента (нині м. Укмерге в Литві). Поразка повстання Великого князівства Руського проти Польщі та пропольськи налаштованої литовської знаті.

1435 р. – перший з відомих документів, що започаткував закріпачення українських селян. Обмеження галицькою шляхтою права селян переходити від одного землевласника до іншого.

1449 р. – створення Кримського ханства на чолі з Хаджі-Гіреєм.

1452 р. – смерть князя Свидригайла Ольгердовича. Ліквідація Волинського удільного князівства.

1455-1470 рр. – князювання Семена Олельковича, останнього удільного київського князя.

1458 р. – остаточний поділ Київської митрополії на Київську та Московську.

1471 р. – ліквідація Київського удільного князівства і перетворення його на воєводство Великого князівства Литовського. Призначення до Києва литовського намісника Мартіна Гаштовта.

1478 р. – перехід Кримського ханства у васальну залежність від Османської імперії.

1481 р. (1480-1481) – “Змова руських князів”. Князі Михайло Олелькович, Федір Бельський та Іван Гольшанський невдало намагались усунути великого князя литовського Казимира. 30 серпня 1481 р. Михайла Олельковича та Івана Гольшанського страчено.

1482 р., 1 вересня – спустошення Києва ордою кримського хана Менглі-Гірея, союзника московського князя Івана Ш.

1489 р. – перша згадка у письмових джерелах про козаків. Їхня участь у складі польського війська в бою проти татар.

1490 р., літо – 1492 р., осінь – селянське повстання на Буковині та Галичині (Покутті) під проводом Мухи.

1491 р. (1483-1491 рр.) – видання у Кракові Швайпольтом Фіолем перших чотирьох кириличних книг. Початок книгодрукування українською мовою.

1492 р. – перший відомий похід козаків проти турецьких володінь (згадується в листі литовського князя кримському ханові).

1494 (1494-1497) р. – надання Києву магдебурзького права.

1500-1503 рр. – внаслідок воєнних дій до Московської держави Івана III перейшли всі сіверські міста, у тому числі Чернігів і Новгород-Сіверський.

1503 р. – найдавніша писемна згадка про кобзарів (у польських джерелах).

1508 р., 2 лютого – початок виступу князя Михайла Глинського. Остання спроба відновити незалежність українських земель силою зброї з боку князів, закінчилася невдало. Восени Глинські та їхні прибічники втекли у Московію.

1512 р., червень – перемога литовсько-українського війська на чолі з князем Костянтином Острозьким у битві з татарами під Вишневцем.

1514 р., 8 вересня – перемога українсько-білорусько-литовського війська на чолі з князем К. Острозьким над московською армією у битві під Оршею.

1526 р. – перемога турецького війська над угорським під Могачем, поділ Закарпаття між Трансільванією (васал Османської імперії) та Священною Римською імперією, в якій правили імператори з династії Габсбургів.

1527 р., зима – перемога литовсько-українського війська на чолі з князем К. Острозьким у битві з татарами на р. Ольшаниці (під Білою Церквою, Київщина).

1529 р. – Перший (або Старий) Литовський статут. Шляхті гарантовано, що її не можна карати без суду, забезпечувалося володіння землею.

1538 р. – Молдовське князівство підкорене Османською імперією. Буковина потрапила під владу Туреччини та її ставлеників.