Хронологічний довідник
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ (АВСТРО-УГОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.
60-ті роки XIX ст., початок — зародження руху народовців у Галичині, лідер — Данило Танячкевич.
1861 р., січень — створення у Львові культурно-просвітницького товариства «Руська бесіда». Згодом у Галичині виникло ще 34 товариства з такою назвою.
1861 р., 4 листопада — завершення будівництва залізниці Львів — Краків. До Львова з Відня прибув перший поїзд, який звався «Ярослав», перший залізничний рейс на території України. Перша залізниця в Україні (Львів — Перемишль).
1861 р. — створення урядом Австрійської імперії Галицького крайового сейму з осідком у Львові. Відігравав роль місцевого парламенту, українці в ньому спочатку мали приблизно третю частину депутатів.
1863 р. — виникнення у Львові першої студентської організації-громади.
60-ті роки XIX ст., друга половина — оформлення суспільно-політичної течії «москвофільства» на західноукраїнських землях.
1867 р., 8 лютого (за новим стилем) — ухвалення Конституції Австрійської імперії, затверджена імператором 21 грудня 1867 р. Австрійська імперія перетворюється на двоєдину Австро-Угорську монархію.
1868 р., 8 грудня — заснування у Львові українського культурно-просвітницького товариства «Просвіта».
1868 р. — перетворення унітарної Австрійської імперії у двоїсту Австро-У горську імперію.
1869 р. — шкільна реформа на західноукраїнських землях.
1870 р., 24 січня (за новим стилем) — успішний страйк робітників-друкарів, перший страйк на західноукраїнських землях.
1870 р. — створення «москвофілами» політичної організації — Руської ради. Закриття останнього цукрового заводу в Західній Україні (протягом 40 років цукрової промисловості зовсім не було).
1873 р., 23 грудня — заснування у Львові Літературного товариства імені Тараса Шевченка (з 1892 р. — Наукове товариство імені Т. Шевченка, НТШ).
1880 р., 1 січня (за новим стилем) — початок видання Володимиром Барвінським у Львові однієї з найпопулярніших щоденних газет «Діло» (виходила до вересня 1939 р.).
1883 р. — організація Василем Нагірним у Львові споживчого кооперативу «Народна торгівля», першого кооперативу на українських землях.
1885 р., 24 жовтня — утворення у Львові Народної ради, центрального представницького керівного органу народовців на чолі з Юліаном Романчуком та іншими діячами.
1885 р. — початок видання в Чернівцях української газети «Буковина», редактором якої був Юрій Федькович.
1885-1886 рр. — найвище піднесення селянського руху другої половини XIX ст. у Галичині, підготовка до збройного повстання, недопущене владою.
1890 р., 4-6 жовтня — створення у Львові Русько-української радикальної партії, першої політичної української партії. Її очолили спочатку Северин Данилович, Євген Левицький, Іван Франко, Михайло Павлик та інші.
90-ті роки XIX ст. — початок масової еміграції із Західної України.
1891 р., лютий — перше селянське віче (мітинг) в Коломиї.
1892 р., листопад — реорганізація у Львові Літературного товариства імені Тараса Шевченка в Наукове товариство імені Тараса Шевченка (НТШ) за ініціативою письменника Олександра Кониського. Було фактично українською Академією наук (проіснувало до 12 січня 1940 р.).
1892(1890)-1894 рр. — політика «нової ери» у відносинах народовців з урядом і польською шляхтою, політика компромісів, взаємних поступок. Сторони відмовилися від неї через невиконання передбачених в угоді заходів.
1894 р. — заснування у Львові спортивно-фізкультурної організації «Сокіл» з ініціативи В. Нагірного. Відкриття у Львівському у-ті кафедри історії України, яку очолив прибулий з Києва Михайло Грушевський.
1895 р., 29 грудня (за новим стилем) — — з’їзд РУРП вніс до своєї програми доповнення про необхідність політичної самостійності русько-українського народу, створення в межах Австрії окремої території з українських частин, яка б мала якнайширшу автономію.
1895 р. — видання у Львові брошури Юліана Бачинського «Україна ірредента», де вперше було сформульовано тезу політичної незалежності українського народу, державної самостійності України. Наступного року І. Франко написав рецензію на книгу, де обстоював ідею політичної незалежності України.
1897 р. — М. Грушевський очолив Наукове товариство імені Тараса Шевченка (керував ним до 1913 р.).
1899 р., 18 вересня (за новим стилем) — утворення УСДП у Львові, яку очолили Микола Ганкевич, Семен Вітик та інші.
1899 р., 26 грудня (за новим стилем) — утворення на основі Народної ради Національно-демократичного (народного) сторонництва (згодом — УНДП), лідер — Юліан Романчук, видатні члени — Кость Левицький, Євген Левицький, Іван Франко та інші.
Читайте тему » Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії у другій половині 19 ст «, щоб розширити свої знання.