“Слово про закон і благодать” – шедевр літератури Київської доби. Зараз цей твір вивчають у школі, тому школярі добре знають хто автор “Слово про закон і благодать”, чого не скажеш про старше покоління.
Хто автор “Слово про закон і благодать”
Автор “Слово про закон і благодать” священник (пізніше митрополит) Іларіон. Твір написаний між 1037 – 1050, стверджує самостійність Руської держави і церкви, заперечує повноваження Візантії щодо Києва.
“Слово про закон і благодать” підкреслює протилежність “закону” (давньої іудейської релігії) і “благодаті” (нової – християнської). “Закон” – це холод, морок і рабство, а “благодать” – тепло, осяяність і свобода. Так, колись і “земля наша” була порожня і висохла, аж доки “від краю до краю” не напоїло її євангельське джерело. Хрещення Києва – наслідок божеського піклування про Русь, це вияв, що Русь не є гірша від інших (Візантії) країн.
Центральну частину “Слова” становить похвала князю Володимирові і його предкам, бо не у невідомій країні панують вони, але у Руській, знаній і чутній у всіх чотирьох кінцях світу. Сам Володимир, з потустороннього світу, піклується своєю землею, щоб її оминули “війни і полон, голод і усяка скорбота”. На думку дослідника руської писемності Сергія Висоцького: “Головна ідея твору – довести, що християнство на Русі було прийнято завдяки мудрості та розуму Володимира Святославича, а не під впливом та тиском іззовні”.
Твір закінчується молитвою “від усієї нашої землі”, у якій є і прохання, щоб чужинці її не перемогли.
Автор “Слова про закон і благодать” не тільки представник політичних прямувань тогочасної Русі, але й талановитий письменник-промовець, що надав твору стрункої композиції, пишноти стилістичного оформлення та ритмічності вислову. “Слово” було призначене для “вибраних” слухачів. Це не перешкодило популярності “Слова”, що його часто переписували і використовували, наприклад, у хвалі Володимиру Васильковичу, у Волинському літописі. Ним користався у другій половині XIII ст. сербський письменник, чернець Доментіян, пишучи про Симеона і Саву Сербських.