Вавілонська вежа (велика) або Зведення Вавилонської вежі – відомий твір нідерландського художника середини 16 століття. Але тільки справжні поціновувачі мистецтва знають Хто автор “Вавилонської вежі” .
Хто автор “Вавилонської вежі”
Автор “Вавилонської вежі” Пітер Брейгель старший.
Відомі ще чотири варіанти композицій Пітера Брейгеля на сюжет “Зведення Вавилонської вежі” :
- мініатюра, що належала відомому художнику-мініатюристу Джуліо Кловіо картина, шо належала купцю Ніколасу Йонгелінку картина, датована 1653 роком, що належить нині Музей історії мистецтв у місті Відень варіант меньшого розміру в місті Роттердам ( Музей Бойманс ван Бенінген).
Композиція Пітера Брейгеля користувалася неабиякою популярністю у 16 столітті і неодноразово ставала зразком для копій, варіантів та імпровізацій на цю ж тему аж до 17 століття для митців різного ступеню обдарування.
Історія Вавилонської вежі
Історичні відомості доводять, що Вавілонська вежа – не вигадка і не примара розпаленої уяви хворого, а реально існуюча споруда в минулому. Вавілонська вежа згадана в творі давньогрецького історика Геродота, що мандрував Близьким до Європи Сходом і відвідав землі Вавілону у 458 році до н. е. Ще старіші відомості про цю вежу має Біблія, авторитет якої був незаперечним для вірних протягом декількох століть, незважаючи на накопичені в ній помилки і перекручення.
Вежа в самому Вавілоні мала ритуальне значення і уособлювала драбину, кам’яні сходи. За віруваннями тих часів верховний Бог мав зійти з неба сходами вежі, а люди мали піднятися до нього. Сходовий силует веж підтвердили і археологічні знахідки Нового Часу на землях Вавилону, і скопійовані мінарети мусульман, що захопили і підкорили ці землі в добу раннього середньовіччя.
Стінописи та мозаїки християн доби раннього середньовіччя часто зверталися до сюжету. Але ніхто не бачив наочно вежі, тому спирались на досвід створення велетенських споруд того часу. Вавілонська вежа, схожа зовнішньо на велетенські европейські споруди, зустрічається на християнських середньовічних мініатюрах, в мозаїках Венеції. Історикам відомі навіть мініатюрні різьблені рельєфи з фантазійними зображеннями суто Вавілонської вежі.
В 16 столітті сюжет “Зведення Вавилонської вежі” отримав поширення в німецькій гравюрі. Митці німецьких князівств, завжди зацікавлені в пейзажних мотивах, почали вносити пейзажне оточення і в сюжети з Вавілонською вежею. Окрім пейзажу – додавали ремісників, будівельників та етапи самого будівництва, сценки використання тогочасної будівельної технології. Саме ці зображення добре знав Пітер Брейгель і наслідував їх у власних композиціях.
Але нове віровчення ( християнство ) зробило інші акценти на легенді, ніж вавілоняни. Якщо зустріч з верховним Богом у вавілонян була сповнена позитиву і надій на краще, у християн – це символ глупоти і гріховності людства, що побажало зрівнятися в могутності з Богом, зазіхнувши на утаємничений, незрозумілий для людей акт божого творіння. Ймовірно, негативне сприйняття вежі і її будівництва йшло від полонених евреїв, які в якості рабів працювали на будівництві ритуальних веж Вавілону. Раби не могли сприймати велетенську споруду чужої релігії, важку працю на чужинців і знущання – позитивно, що й успадкували творці біблійних текстів.