Хто такі кроманйонці? Повідомлення про кроманьйонців розповість про характерні риси життя й занять кроманьйонців.
Хто такий кроманьйонець?
Кроманьйонець – це ранній представник сучасної людини. Потрібно сказати, що ці люди жили пізніше Неандертальців і заселяли практично всю територію сучасної Європи.
Життя кроманьйонців
Кроманьйонці були дуже розвиненими, їхні вміння, навички, досягнення та зміни соціальної організації життя у багато разів перевершували неандертальців та пітекантропів, причому разом узятих. Саме з людиною розумною і асоціюється кроманьйонець. Спосіб життя цих людей допоміг зробити їм великий крок вперед у їх розвитку і досягненнях. Завдяки тому, що вони змогли успадкувати від своїх предків діяльний мозок, їх досягнення проявилися в естетиці, технології виготовлення знарядь праці, спілкуванні і т. д.
Вони жили родовими общинами і племенами. У них панував матріархат – старійшиною племені і головою роду була жінка. Ці стародавні люди були вправними мисливцями і рибалками, полювали за допомогою лука і списа, плавали на човнах-довбанках. Кроманьйонці часто оселялися на річках, забивали палі і влаштовували поверх настилу хатини. На Волині, Поліссі, Київщині учені знайшли сліди таких споруд.
Стародавні люди часто кочували – залишали свої поселення і переходили на родючіші місця.
Характерні риси життя кроманьйонців:
– Жили в печерах або будували зимові житла (з каменю або вириті в землі) у річкових долинах. Улітку кочові мисливці будували легкі курені.
– Винахід списометалки. Звичайний спис долав близько 64 метрів, а за допомогою списометалки – близько 140 метрів.
– Виникнення складних знарядь праці: дерев’яні списи з кістяним або роговим вістрям, кам’яні ножі з дерев’яним руків’ям тощо.
– Основний спосіб добування їжі – загінне полювання, що доповнювалося збиральництвом і рибальством. Кроманьйонці були найбільш управними мисливцями на великого звіра серед тих, що будь-коли існували.
– Поширення нових форм суспільної організації: виникнення родових общин із 20–30 осіб, які об’єднувалися у племена.
– Швидкий розвиток первісного мистецтва: гравюри людей і тварин на камені й кістці, глиняні та кам’яні скульптури і рельєфи, малюнки природи фарбами і вугіллям на стінах печер.
– Удосконалення техніки обробки каменю: розколювання, ретушування, розпилювання, шліфування. Виготовлення крем’яних ножів, пил, свердл, різців тощо. Більше половини всіх знарядь виготовлялося з кістки та рогу.
Коли з’явилися кроманйонці?
Варто сказати, що назва “кроманьйонець” походить від скельного грота Кро-Маньон, який знаходиться у Франції. У 1868 році Луї Ларте знайшов на цій території кілька скелетів людей, а також знарядь пізнього палеоліту. Пізніше він описав їх, після чого було з’ясовано, що ці люди існували близько 30 000 років тому.