Леся Українка написала чудовий Вірш “Хвиля” , Де змальовує мінливу морську хвилю – то гучну, світлу і сильну, то смутну, кала мутну. Бурхлива уява поетеси зазирає на дно моря, де хвиля то “колише молюски”, кладе карби (фарби) на коралі, береже скарби моря, то виринає грайливо й плюскочеться між сестер. Ритм вірша нагадує коливання хвиль. Поетеса широко використовує звукопис (асонанс та алітерацію), відтворюючи шум моря. Це один із кращих її мариністичних творів, хоча можна розглядати його і як алегоричну картину людського життя.

“Хвиля” Леся Українка аналіз вірша

Тема вірша “Хвиля” Лесі Українки – опис морського пейзажу, роздуми над майбутньою долею. Приводом до написання цього твору стала поїздка до Євпаторії, де Леся Українка перебувала на лікуванні.

Жанр вірша “Хвиля” Лесі Українки: Вірш належить до пейзажної лірики, зокрема, мариністичної.

Ліричним героєм виступає хвиля, котра уособолює у собі мінливість, непостійність. На мою думку, головним є образ моря, в котрому постійно відбуваються зміни, щось приходить – щось відходить, баланс і гармонія.

“Хвиля” Леся Українка художні засоби:

Леся Українка використовує такі художні засоби, як: епітети (хвиля смутна), порівняння (може, буде там покірно, мов рабиня, тихо, вірно), метафори (хвиля йде). Я вважаю, що Головну ідею вірша “Хвиля” Леся Українка відтворено в останній строфі:

Чи полине
межи сестри, межи милі,
вільні хвилі,
розтечеться, розпливеться,
знову сили набереться,
потім зрине
і гучна,
і бучна,
переможно валом сплесне
і воскресне?

У творі переважають почуття сумніву, але незаперечної надії у світле майбутнє, вся поезія Лесі Українки пронизана вірою і сподіваннями. Вірш написаний хореем. Твір справив на мене досить глибоке враження, так як пейзажна тематика для мене є досить близькою. До цієй теми автор звертається у творах “Спогад із Євпаторії”, “Тиша морська”. У зарубіжній літературі цю тематику можна простежити у віршах Пушкіна “До моря”, Жуковського “Море”.