Персонажі “Я (Романтика)” символізують різні боки свідомості головного героя. Цитати до образів новели Хвильового Наведені в наступній статті.
Характеристика героїв новели “Я (Романтика)”
“Я (Романтика)” характеристика головного героя
- Перша сторона: безіменний чекіст, революціонер, голова “чорного трибуналу”, фанатик з роздвоєною душею, підміна справжніх істин фальшивими, повсякчас готовий до злочину, вміє заглушити голос своєї совісті, брутальний, цинічний, жорстокий.
- Друга сторона: романтик, здатний любити, мрійливий, поважає минуле, обожнює матір, розуміє Андрюшу, намагається врятувати людину в собі (“чекіст, але… і людина”).
“Я (Романтика)” характеристика Доктора Тагабата і Дегенерата
Доктор Тагабат і дегенерат? персоніфікація чорної диявольської сили зла, темної частини душі кожного.
Доктор Тагабат: “вірний пес революції”; злий геній, садист; розумна, освічена, жорстока та цинічна людина; “доктор із широким лобом і білою лисиною, з холодним розумом і з каменем замість серця”.
Дегенерат: “палач із гільйотини”; “незмінний вартовий”; має кримінальне минуле; тупий, жорстокий, має тваринну вдачу; “низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс”, “трохи безумні очі”, “нагадує каторжника”.
“Я (Романтика)” характеристика Андрюші
Андрюша: комунар, який став таким проти своєї волі, юний, м’якосердний, вміє співчувати. Андрюша, єдиний персонаж новели з конкретним ім’ям (окрім Марії), своїм несприйняттям насильства й навіть формою імені викликає асоціації з Альошею Карамазовим (Федір Достоєвський “Брати Карамазови”) і має міфологізоване єство, наближене до Марії-матері. З другого боку, Андрюша? брат – близнюк героя, його відлуння, дзеркальне відображення того людяного, що надалі жевріє в ньому.
“Я (Романтика)” характеристика матері
Мати-Марія, втілення християнського людинолюбства й доброти, ? інша, світла частина свідомості героя, який намагається безуспішно протистояти злу. Мати: ще “один кінець душі” головного героя; втілення всеохоплюючої доброти й милосердя Богоматері; “наївність, тиха жура і добрість безмежна”; “мій неможливий біль”.