Кожен автовласник незліченну кількість разів опиняється перед складним вибором: заощадити на автоначінке або придбати краще, пробивши дірку в бюджеті. Коли мова йде про автоакустики, коаксіальні і компонентні системи здатні змусити довго балансувати, вивчаючи переваги і недоліки обох і зважуючи переваги. Але серйозно підійти до вибору можна тільки тоді, коли іменування – не набір букв, а про багато що говорять терміни. Отже, коаксіальна і компонентна автоакустика : з чим їх їдять і що від них чують.
Відмінність (різниця) коаксіальної акустики від компонентної полягає в наступному:
У коаксіальних системах різночастотні динаміки об’єднані, в компонентної – автономні.
Коаксіальні системи дають вузькоспрямований звук.
Кросовер ( частотний фільтр) в коаксіальних системах вбудований, в компонентних – зовнішній.
Компонентна система складніше в установці і вимагає дотримання ряду умов.
Коаксіальна акустика дешевше компонентної.
Що таке коаксіальна і компонентна акустика
Коаксіальна автомобільна акустична система являє собою єдину конструкцію динаміків: на осі з низькочастотним розташовані і високочастотні. Бувають двосмуговими і трьохсмуговими, і поділ це здійснюється за допомогою вбудованого в конструкцію кросовера.
Компонентна акустична система являє собою різночастотні динаміки, рознесені окремо.
Порівняння коаксіальної і компонентної акустики
Принципова різниця між коаксіальної і компонентної акустикою полягає в розташуванні джерела звуку в просторі салону автомобіля. Єдина конструкція коаксіальних систем робить звук вузьконаправленим, тому такі динаміки часто встановлюють як доповнення – в зону задніх сидінь, наприклад, тоді як на передньому фронті діє компонентна система. Остання джерело звуку розкидає по салону – свого роду суперсурраунд отримуємо на виході, однак тут є підступ : кожен високочастотний, низькочастотний і середньочастотний динамік відтворює звук зі своєї ” точки ” , так що акустична картина досить неоднорідна. Проте об’єднання динаміків в коаксіалі створює ефект змішання частот, від чого звук втрачає чистоту. Для невеликих автомобілів компонентна акустика не підходить, так як в обмеженому просторі різниці з коаксіальної не буде.
Крім розкиду динаміків, чисто технічна відмінність коаксіальної від компонентної системи криється в кросовері, виконуючому роль фільтра частот. У коаксіальних системах він вбудований (за винятком деяких моделей hi – end сегмента) , в компонентних – зовнішній.
Ще один ключовий момент у процесі порівняння коаксіальної і компонентної акустики – спосіб установки. Те, що стоїть в авто ” із заводу” – найчастіше акустичною системою зветься з натяжкою. І коаксіальна, і компонентна система в салоні автомобіля – справа якщо не рук, то витрат автовласника. Для установки першої не потрібні спеціальні знання і технології, і робиться це найчастіше самостійно. Компонентна система передбачає установку динаміків відповідно з правильними акустичними зонами, обладнання поличок і застосування шумоізоляції. Крім того, багато залежить і від магнітоли: чим нижче рівень техніки, тим бесполезнее метушня з компонентними системами, які просто не зможуть дати якісний звук. Втім, якщо ви не запеклий меломан, і в дорозі вас супроводжує нехитрий шансон або дискотека 90- х, а то й радіо – компонентна система буде зайвим тягарем, і різниці з коаксіальної, знову ж таки, просто не відчуєте.
Вирішальним фактором для багатьох автовласників може стати вартість самої акустики, не кажучи вже про оплату її технічного супроводу. Ця категорія порівняння доступна всім і арифметично проста: коаксіальні системи зазвичай дешевше компонентних. Виняток становлять хіба що системи – трансформери, що перетворюють компонентні в коаксіальні допомогою спеціальних кріплень.