Які функції виконує література

Які функції виконує література ви дізнаєтеся в цій статті.

Функції літератури

Класична література в результаті її прочитання людиною виконує такі функції:

    пізнавальна, виховна, комунікативна, естетична творча.

Всі перераховані функції, безумовно, вносять певний внесок у формування світогляду особистості.

1. Пізнавальна. Ця функція, безумовно, найочевидніша: вона проявляється в здатності художньої літератури “збагачувати” людину певними знаннями: про світ, про природу, про людей і т. д. Крім того, в процесі прочитання певної книги здійснюється і самопізнання особистості. Самопізнання, поряд з самовихованням і самоосвітою – основні моменти у формуванні світогляду. При формуванні особистості розглянутий процес проявляється в усвідомленні “духовного Я”: своїх психічних і моральних якостей. Основне, що отримує читач в процесі спілкування з книгою – це, на наш погляд, мовне знання.

2. Виховна. Ця функція полягає у впливі художньої літератури на почуття і на свідомість людини. Недарма всі казки мають яскраво виражене протистояння добра і зла, чим формують певний стереотип поведінки і виховують почуття. Будучи “провідником” передових, гуманних загальнолюдських ідеалів, художня література виконує завдання ідейного і морального виховання особистості. Саме тому так важливі традиції сімейного читання, коли є спільне співпереживання, обговорення. Секрет впливу художньої літератури на формування особистості дитини полягає в тому, що закони Моральності не підносяться в готовому вигляді. Головний інструмент письменника – художній образ, а не для науки. Використовуючи художні образи, автор надає людині можливість самій сформувати ставлення до описуваних у творі подій, зробити висновки, винести урок.

3. Комунікативна. Слово в даному випадку служить засобом повідомлення. Ця функція є однією з основних.

Комунікативна функція, на наш погляд, є свого роду попередницею всіх інших функцій. Вступаючи в контакт з книгою за допомогою слова, людина пізнає щось (пізнавальна функція), отримує задоволення від читання (розважальна функція), формує естетичний смак (естетична) і т. д. При цьому сам акт комунікації цілком активний: читач має право приймати точку зору автора або не погоджуватися з нею; інформація ж, що виходить від автора, має прямий вплив на свідомість людини.

В першу чергу в процес комунікації залучені двоє: читач і сама книга. Найчастіше це читач і автор. Німа співрозмовниця – книга дуже чітко передає свої думки, почуття і емоції, тобто в якійсь мірі виконує ще й емотивну функцію. В даному випадку можливий монолог (авторські відступи), діалог (взаємодія з читачем), полілог (взаємодія читача з героями і автором одночасно).

Комунікативна функція тісно взаємодіє з естетичною, і це взаємодія призводить до того, що в мові художнього твору слово не тільки передає якийсь зміст, сенс, але і емоційно впливає на читача, викликаючи у нього певні думки, уявлення; читач в якійсь мірі стає співучасником описуваних подій.

4. Естетична. Справжні твори мистецтва завжди доставляли людству естетичну насолоду. В даному випадку це насолода словом, сюжетною лінією. Крім того, літературний твір приносить задоволення і займає дозвілля. Хороша книга виховує справжній художній смак, позитивним чином впливає на поведінку і спілкування людини з іншими людьми. Книга також здатна розвивати уявлення про красу як одну з основних цінностей людства, що мають безпосереднє відношення до гуманітарної культури. Стосовно до дитячої літератури дану функцію варто було б позначити як розважальну. Без неї, в даному випадку, немислимі і всі інші функції: якщо книга не зацікавить дитини – не буде ні пізнання, ні виховання і т. д.

5. Творча. Ця функція характеризує прагнення людини до саморозвитку, самовдосконалення, самотворення в різних сферах. В кінцевому підсумку вона сприяє становленню суб’єкта культури.

Зазначена функція “випливає” з попередніх і є, на наш погляд, “підсумковою” в процесі формування духовності особистості.

Це проявляється тоді, коли кращі зразки художньої літератури сприяють прагненню людини до більш повного виявлення і розвитку своїх особистісних можливостей (самоактуалізація). Крім того, прагнення індивіда змінити себе (див. Пізнавальну функцію) народжує вже свідому діяльність, спрямовану на більш повну реалізацію себе як особистості (самовиховання). Діяльність, як основа для розвитку культури взагалі, в даному випадку виходить на перше місце. Самовиховання, в ідеалі, базується на адекватну самооцінку, що відповідає реальним можливостям людини, на критичному аналізі своїх індивідуальних особливостей і потенційних можливостей.

Необхідно ще раз підкреслити, що в сукупності зазначені функції здатні “підштовхнути” людину до безпосереднього усвідомлення себе як особистості, до потреби творчості і самореалізації в цій творчості. Людина – істота духовна, і в цьому її головна сила. Література ж, в свою чергу, і спрямована на духовну сторону, на її розвиток. Якщо людина прийняла класику в свій духовний світ – вона ніколи з нею не розлучиться і в важкі хвилини життя буде знову і знову звертатися до книг за допомогою, шукати, немов у кращих друзів, підтримки в читанні. І, безумовно, перечитуючи одну і ту ж книгу заново, людина буде відкривати її по-новому, відчуваючи невичерпне джерело літературної мудрості.

Тепер ви знаєте які функції виконує художня література та зможете використати ці знання на уроках.