Яків Головацький біографія коротко Викладена в цій статті.
Яків Головацький біографія скорочено
Народився 17 жовтня 1814 в селі Чепелі (тепер Бродівського району Львівської області), в сімї священика. Початкову й середню освіту отримав у Львові.
Поступив на перший рік філософії в Духовній семінарії у Львові, продовжував богословські студії у Кошицях на Словаччині та в Будаперті, завершив їх у Львові.
Закінчив у 1842 закінчив Львівську духовну семінарію, був висвячений на священика. Згодом потрапив під церковний та поліцейських надзір, які були викликані його живою участю в народовецькому русі: точніше, його причетністю до видання “Русалки дністрової”.
Після закінчення Львівської гімназії (1831) вступив на філософський факультет Львівського університету.
1831 разом із Маркіяном Шашкевичем та Іваном Вагилевичем утворив національно-патріотичний гурток галицької молодої інтелігенції т. з. “Руську трійцю”.
В 1842, став сотрудником греко-католицької парафії у Микитинцях недалеко Коломиї, залишившись надалі під церковним наглядом.
З 1848 – професор руської (української) мови і літератури Львівського університету, а в 1864-1866 рр. – ректор цього навчального закладу.
Належав до “Руської трійці”. Видав альманах разом з М. Шашкевичем і І. Вагилевичем – “Русалка Дністровая” (1837), у якому публікував патріотичні поезії.
Порушував у німецькому “Літописі слов’янської літератури, мистецтва і науки” в 1846 під псевдонімом Гаврило Русин актуальні, як на той час, питання.
Під впливом М. Погодіна перейшов на москвофільські позиції, склав із себе духовний сан і перейшов у православ’я. І 1868 року переїхав до Російської імперії. Жив у Вільно (нині Вільнюс, Литва), де став головою Археографічної комісії (працював на посаді з 1867 до 1888).
Автор наукових праць з літератури, історії, етнографії. Найважливіша праця – “Народні пісні Галицької і Угорської Русі”, кн. 1-4 (1878).
Яків Федорович отримав запалення легенів на Великдень 1888 року і раптово помер 1 (13) травня. Похований він був на православному кладовищі у Вільні.