“Ялинка” Андерсен скорочено читати
В лісі росте маленька ялинка. Вона хоче вирости і дуже соромиться того, що через неї може перестрибнути заєць, бо це ще більше підкреслює її малий розмір. Лелека розповідає їй, що бачив як зі старших дерев роблять щогли для кораблів, і це викликає у ялинки заздрість. Восени сусідні ялинки зрубують, а горобці розповідають їй, що бачили як їх прикрашають і виставляють в будинках.
Одного разу ялинку теж зрубують, щоб прикрасити нею різдвяне свято. Її купують, приносять у дім, і на Святвечір вона стоїть прикрашена свічками, фарбованими яблуками, іграшками та кошиками з цукерками. Верхівку ялинки увінчано золотою зіркою. Заходять діти та зривають з ялинки всі цукерки та подарунки, а відтак слухають казочку про Хитуна-Бовтуна (Клюмпе-Думпе).
Наступного дня ялинка очікує, що святкування продовжиться, але слуги відносять її на горище. Вона почувається самотньо і розчаровано, але до неї збігаються миші, щоб послухати як вона розповідатиме казочку про Хитуна-Бовтуна. Також приходять пацюки і коли вони висловлюють своє незадоволення простою казкою, миші йдуть і вже більше не вертаються. Навесні ялинку, що вже зів’яла та втратила свої колишні барви, виносять у двір. Хлопчик забирає зірку з її верхівки. Відтак ялинку розрубують на дрова та спалюють.