Євген Маланюк біографія скорочено

Євген Маланюк біографія стисло українського письменника, поета, культуролога-енциклопедиста, публіциста, літературного критика викладена в цій статті.

Євген Маланюк біографія скорочено

Євген Филимонович Маланюк народився 20 січня 1897 Р. в м. Архангороді на Херсонщині (тепер містечко Новоархангельськ Кіровоградської області) у родині активіста-просвітянина.

Навчався в Єлисаветградській реальній гімназії з 1906 по 1914.

1914 р. — вступив до Петербурзького політехнічного інституту, але не закінчив, бо був мобілізований до Армії УНР. У роки війни закінчив Київську військову школу, служив офіцером у царській армії.

1920 р. — з’являється друком перший вірш.

Після поразки УНР назавжди покидає Україну

Потрапивши у табір у Каліші, зосереджується на поетичній творчості. Бере участь у виданні журналу «Веселка» та альманаху «Озимина».

Восени 1923 р. переїздить до Чехословаччини. Стає лідером «Празької поетичної школи».

Наступного року він закінчив Подєбрадську академію в Чехо-Словаччині, отримав диплом інженера, працював за фахом у Польщі.

У 1925р. у Подєбрадах вийшла поетична збірка Є. Маланюка «Стилет і стилос», у 1926р. у Гамбурзі вийшла книжка «Гербарій». 1929р. — Є. Маланюк очолив у Варшаві літературне угруповання «Танк».
Протягом 1930-1939 pp. у Парижі та Львові виходили збірки «Земля й залізо», «Земна мадонна»г «Перстень Полікрата».

У 1945р. Є. Маланюк опинився в Західній Німеччині, увійшов до складу МУРу (Мистецький український рух)

1949 р. — переїхав до США, де прожив до самої смерті.
У 1951 -1966 pp. вийшли його твори: збірки «Влада» (1951); «Поезії в одному томі» (1954); «Остання весна» (1959); «Серпень» (1964); поема «П’ята симфонія» (1953), два томи есеїстики: «Книги спостережень» (1962, 1966).
У 1958 р. Є. Маланюк став почесним головою об’єднання українських письменників «Слово».

16 лютого 1968 р. письменник помер у передмісті Нью-Йорка.

Творчість Маланюка

— Історіософічність творчості — спроба вмотивувати, пояснити логіку історичних подій, осмислення їх сенсу для України.

— Чітка організація поетичної мови, нагромадження приголосних, сторення ефекту „непісенності», строгості, суворості.

— Наскрізна ідея української державності

Належав до умовної «Вісниківської квадриги» — Євген Маланюк, Олег Ольжич, Олена Теліга, Леонід Мосендз, бо друкувались у часописі «Вісник» (квадрига — четвірка коней).

Збірки Маланюка:

— 1925р. перша збірка «Стилет і стилос»

— 1926р. «Гербарій»

— 1930р. «Земля і залізо»

— 1934р. «Земна Мадонна»

— 1939р. «Перстень Полікрата»

— 1943р. «Вибрані поезії»

— 1951р. «Влада»

— 1953р. Поема «П’ята симфнія»

— 1954р. «Поезії»

— 1959р. «Остання весна»

— 1962, 1966рр. «Книга спостережень» у 2-х томах — збірка есеїв

— 1964р. «Серпень»

— 1972р. Посмертна збірка – «Перстень і посох»

Також для підготовки до занять ви можете використати Хронологію життя і творчості Маланюка.

Євген Маланюк біографія скорочено