Біографія Плужника скорочено викладена в цій статті.
Євген Плужник (літературний псевдонім Кантемирянин) – український поет, драматург, перекладач зі Східної Слобожанщини. Жертва сталінського терору.
Євген Плужник коротка біографія
Євген Павлович Плужник народився 14 (26) грудня 1898 у слободі Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії (Східна Слобожанщина). Батько його був вихідцем з Полтави.
Деякий час вчився у Воронезькій гімназії (виключений за участь у нелегальних гуртках), пізніше – у Ростові-на-Дону, Боброві (Воронежчина). 1918 року родина переїздить на Полтавщину, де Є. Плужник працює вчителем мови та літератури.
З 1920 навчався у Київському зоотехнічному інституті, навчання покинув, щоб стати актором. З 1921 року поет навчався у Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка, але покинути навчання через туберкульоз.
З 1923 року Євген працював у редакціях, був перекладачем, а вечорами продовжував самоосвіту й писав вірші. 1923 року одружився з Галиною Коваленко.
З 1924 року стає активним учасником організації “Ланка”. Перші твори були під власним прізвищем опубліковані 1924 року.
У 1926 році хвороба загострилася, лікування Євген проходив у Ворзелі. Відтоді двічі на рік – в Криму або на Кавказі.
У середині 1920-х років видав свої перші поетичні збірки “Дні” (1926) і “Рання осінь” (1927).
4 грудня 1934 заарештований НКВД. Звинувачений у належності до націоналістичної терористичної організації і засуджений до розстрілу. Згодом вирок змінено на довготривале табірне ув’язнення на Соловках, де він помер 2 лютого 1936 від туберкульозу.
Реабілітований у серпні 1956 року.
Твори Євгена Плужника:
Збірка поезій “Рівновага” (1933, опубліковано в Аугсбурзі 1948, в Україні – 1966) роман “Недуга” (“Сяйво”, 1928), п’єси “Професор Сухораб” (1929), “У дворі на передмісті” (1929), “Болото” (текст невідомий) віршована п’єса “Змова в Києві” (“Шкідники”, “Брати”).
Перекладав “Невський проспект” та “Одруження” Миколи Гоголя, “Похлібці” та “Злодії” Антона Чехова, “Тихий Дон” Михайла Шолохова, “Дитинство” й “Отроцтво” Л. Толстого, “Діло Артамонових” М. Горького, “Острів попелятих песців” Я. Кальницького, “Зруйновані гнізда” І. Кіпніса.