Заболоцький хронологічна таблиця
1903, 24 квітня – Микола Заболоцький народився в м. Казані в сім’ї агронома.
1913-1920 – навчання в Уржумському реальному училищі, перші вірші та поеми “Уржуміада”.
1920 – вступ на історико-філологічний факультет Московського університету, але провчився там всього семестр.
1921-1925 – переїзд до Ленінграда. Навчання в педагогічному інституті імені Герцена на відділенні мови і літератури.
1925-1927 – участь у літературній угрупованні “Об’єднання єдино реалістичного мистецтва”. Публікація оповідань для дітей в журналі “Їжак”.
1926 – призов до армії. Поет служить в Ленінграді. У полку входить до редколегії стінгазети.
1927 – Заболоцький успішно складає іспити на звання командира взводу. Звільнений у запас. Повертається до Москви.
1929 – публікація першої книги віршів “Стовпці”. Викриття світу обивателів і міщан. Робота над поемою “Торжество землеробства”.
1930 – одруження на випускниці Петербурзького педагогічного інституту Катерині Василівні Кликовій. У цьому шлюбі народилося двоє дітей.
1930- 1937 – створення поеми “Божевільний вовк”. Публікація віршів: “Тьмяніють знаки Зодіаку…” (1933), “Прощання” (1934), “Горійська симфонія”, “Північ” (1936), сценарію “Барон Мюнхгаузен” (1936). Робота над перекладами грузинських поетів, перекладення “Слова о полку Ігоревім” на мову сучасної поезії.
1938-1944 – арешт і заслання на Далекий Схід. Робота над поемою “Облога Козельська”.
1944 – звільнення. Микола Заболоцький відправляється на проживання в Караганду разом з сім’єю.
1946 – поет реабілітований і отримує право проживати в столиці. Публікація “Слова о полку Ігоревім”, вірші “Творці доріг”.
1948-1957 – робота над перекладом поеми Ш. Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”. Випуск у світ останньої книги “Вірші”. Робота над історичною поемою “Рубрук в Монголії”. Поетичний заповіт – вірш “Не дозволяй душі лінуватися…”
1959 – Микола Заболоцький помирає в Москві.