“Зачумлені звірі” – одна з найвідоміших байок Жана де Лафонтена. У ній поет засуджує характерні вади тогочасного суспільства. На прикладі взаємин Лева з іншими звірами Лафонтен показав, як зазвичай складаються стосунки короля (царя) з тими, хто його
оточує. Нещирі й улесливі придворні виправдовують будь-які дії короля, оскільки самі є такими ж грішниками, а в усіх бідах завжди звинувачують простих людей.
“Зачумлені звірі” аналіз
Тема “Зачумлені звірі” – розповідь про те, як лісові звірі обирали під час чуми “найбільшого” грішника.
Ідея “Зачумлені звірі” – несправедливість суспільства, у якому одним можна все, а іншим – нічого.
Лафонтен пише про звірів, але має на увазі людей: “Всі розмовляють у моїх працях, навіть риби, і те, що вони говорять, стосується нас усіх”. Отже, важливі для людей істини Лафонтен висловлював не прямо, а за допомогою Алегорії.
Сюжет “Зачумлені звірі”
Лихо трапилося з лісовими звірами “Чума косила звірину”. Лев скликав раду, щоб обрати найбільшого грішника і принести його в жертву, щоб зупинити чуму. Лев зізнається, шо він зїв багато овець та навіть пастуха, але підлесники кажуть, що то не гріх. У гріхах починають зізнаватися інші звірі-хижаки. А коли осел зізнався, що ущипнув зелененької травички його звинуватили у “всіх смертних гріхах”. Лісова громада вирішила принести у жертву Осла, бо він найбеззахисніший серед звірів, що зібралися.
Насправді справжнім грішником у байці є Лев (він з’їв не тільки багато овець, але й пастухів), але Лис виправдовує Лева
“Ви, уївши тих дурних овець,
Їм честь велику виявляли.
А що до пастухів – який то гріх?
Вони нам стільки дозволяли,
Що краще б їх поїсти всіх”.
Чому Лис виправдовує Лева? Тому що Лев – цар звірів.
“Зачумлені звірі” мораль байки
“Отак і в нас: є гроші – маєш право,
Немає – то під суд іди”.