Опис картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Наведений в цій статті
«Запорожці пишуть листа турецькому султану» — відома картина російського та українського художника Іллі Рєпіна, яку він створив в двох екземплярах. Величезне панно (3,58?2,03 м) було почато в 1880 і закінчено тільки в 1891 році.
«Запорожці пишуть листа турецькому султану» Рєпін опис
Сюжет цього шедевра великого російського художника добре відомий: Запорізькі козаки пишуть відповідь на пропозицію турецького султана перейти на сторону Османської імперії. Зберігся і текст цієї відповіді, повний найвишуканіших образ на адресу «владики блискучої Порти». Перед нами такий собі «мозковий штурм» — процес вигадування відповіді султану.
Композиція картини представляє собою чітко виражений центр, навколо якого автор вибудовує кілька «кіл», наповнених різним смисловим змістом.
В центрі — писар. Чи не єдиний із зображених володіє грамотою. Судячи з одягу — це семінарист з козаків, який взявся викласти відповідь запорожців на папері. Створення цього листа явно приносить йому задоволення. Свою радість писар висловлює досить стримано, як личить людині «вченій».
Розглянемо «ближнє коло». Над фігурою писаря навис козак з трубкою в руках. Судячи з усього, це один з головних натхненників запорожців. Він зображений за хвилиною обмірковування чергового вишуканого лайливого слова на адресу Мохаммеда. Ще секунда і новий рядок послання буде придумано… Далі за годинниковою стрілкою — козаки, запорожці, що ледь не падають від реготу, а біля них сидить напівголий козак, який із задоволенням смакує кожне слово листа. Воїни, що голосно сміються, козаки без тіні усмішки на обличчі — всі із задоволенням приймають участь в процесі написання відповіді.
У зовнішньому «колі» особливо помітні дві постаті: регочучий козак у червоному жупані і похмурий запорожець з пов’язкою на голові. Вони немов протиставлені один одному. Якщо уважно роздивитися, то далеко не всі козаки піддалися радості і веселощам. То тут, то там зображені тривожні, серйозні, перелякані обличчя. Запорожець з пов’язкою немов уявляє собі прийдешні бої з турками, прийдешні втрати… Поряд із регочучим здорованем в червоному жупані художник зобразив скептично налаштованого козака в жовтому головному уборі. У його погляді осуд і тривога… Скептично налаштований і козак в помаранчевому, що виглядає з-під руки регочучого козака в центрі. Однак, тривога і скепсис в явній меншості тут. Атмосферою картини стали сміх, молодість, впевненість, відвага — головні якості воїнів Запорізького козацтва.