Вірш “Життя іде і все без коректур…” Ліни Костенко – це роздуми поетеси про сенс життя.
“Життя іде і все без коректур…” Ліна Костенко
Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.
“Життя іде і все без коректур…” Ліна Костенко аналіз
У вірші “Життя іде і все без коректур” Ліна Костенко нагадує про те, що зробленого не перепишеш, життя не має чернеток, над усім володарює час.
Поетеса вдається до засобу персоніфікації, щоб передати стрімкий літ часу, миттєвість людського життя в часі. У поезії минулий час окреслений двома образами: біблійного потопу як розплати людства за гріхи та маркізи Помпадур – фаворитки французького короля Людовіка XV, яка мала на нього великий вплив і визначала, по суті, політику держави.
У розумінні Ліни Костенко, смисл людського життя полягає в тому, щоб “зробити щось, лишити по собі”.
Авторка також тривожиться за майбутнє – як зберегти природу, як достукатися до серця людини, збудити її відповідальність за все суще на землі.
Звучить у вірші й мотив відповідальності творця за слово, за кожний написаний рядок, за творчість. Для ліричної героїні найголовніше – оберігати свою душу від гріхів, не примножувати вже зробленого колись зла.
Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.
Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша “Життя іде і все без коректур…” Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.