Знедолені – роман Віктора Гюго. В романі описується життя каторжника Жана Вальжана, який виправився і став на шлях добра, однак минуле продовжує переслідувати його.
“Знедолені” сюжет
1815 рік. Колишній каторжник Жан Вальжан – “знедолений”, відчуває злість до всього людства після 19-річного ув’язнення за крадіжку хліба, – потрапляє до католицького єпископа Мириель Діньского, який повністю змінив його життя. Єпископ поставився до нього як до людини, що заслуговує поваги. Більше того, коли Вальжан вкрав у нього срібний посуд, простив його і не видав владі – і навіть подарував йому срібні свічники. Їх Жан Вальжан з побожним трепетом зберігав до самої смерті. Перша і єдина людина, яка співчутливо поставилася до нього, так вразила Вальжана, що він дуже різко змінив своє життя: під ім’ям Мадлена заснував фабрику з виготовлення дрібних виробів з чорного скла, завдяки якій зріс добробут цілого містечка; і потім став його мером.
Оступившись на своєму життєвому шляху, він стає бажаною здобиччю французької поліції. Вона шукає його, і Жан Вальжан змушений ховатися. Інспектор паризького відділення поліції Жавер вважає його упіймання і відправку на каторгу справою всього свого життя.
Після смерті Фантіни – жінки, за долю якої Жан Вальжан вважав себе у відповіді, – єдиною близькою йому людиною стає її дочка Козетта. Заради щастя дівчинки герой готовий на все…