Вірш “Зустрів кулю за лісом…” Євгена Плужника
“Зустрів кулю за лісом…” Євген Плужник
Зустрів кулю за лісом
Саме там, де посіяв жито!
За яким бісом
Стільки було прожито!
Прийшла баба, проголосила…
Невеличка дірка поміж ребер…
Ну, звичайно, – краса і сила!
Marche fuebre!
ДНІ. Київ, 1928, с. 20.
Кровопролиття 1917-1920 років дуже вразило поета, стало його незагойною раною, найболючішим спогадом. Війна захоплювала тих, хто був винний і хто був правий. Розстрілювали селян селяни, селян карателі. Убиті лягали на поля, де ними посіяно жито. Поетові боліло: з якою легкістю пускалося “в розход” життя простої людини. Він палко протестує проти марно пролитої крові.
Віршам Плужника Притаманний глибокий ліризм, драматизм почуттів, майстерна поетична мова.
Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша “Зустрів кулю за лісом…” Плужника Євгена лишайте інформацію в коментарях.